Символ дружби та підтримки: Казахська громада відкрила у центрі Львова «Юрту Незламності»

реклама

Сьогодні, 1 лютого, у Львові відкрили «Юрту Незламності». Тут можна зігрітись, зарядити телефон чи інші гаджети, випити чай, а також спробувати традиційні казахські страви: плов та баусарк.

Це вже четверта така юрта, збудована в Україні з ініціативи міжпарламентської групи дружби «Україна – Казахстан». З втіленням ідеї допомогли казахський бізнесмен Даулет Нуржанов та представники казахської діаспори в Україні. Першу юрту відкрили у Бучі, інші дві у Києві та Харкові. Ще дві юрти планують звести в Одесі та селі Моринці на Черкащині.

Відкриття «Юрти незламності» розпочалось символічно з виконання гімнів України та Казахстану. Пізніше усіх пригостили традиційними казахським пловом та смаженими борошняними баурсаками.

«Четверту юрту вирішили встановити у Львові, місті, яке прихистило мільйони українців. Ми віримо, що ця юрта дасть можливість львів’янам познайомитись з казахською культурою та ще більше відчути їхню підтримку. Казахський народ дарує частку свого серця і любові українцям. Вони разом з нами до перемоги», — розповів LMN один з ініціаторів проєкту, керівник депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з республікою Казахстан, Сергій Нагорняк.

«Найголовніше, що відрізняє «Юрту незламності» від звичайного намету рятувальників — крім пункту обігріву чи підзарядки, це ще й культурний центр, наповнений казахськими цінностями. Для казахів юрта як їхній дім, тому сьогодні вони відчинили для українців двері свого дому. «Юрта незламності» у Львові — це перша юрта в Україні зі синьо-жовтим накриттям. Для казахів вершина це святе місце. Вони зініціювали, щоб кольори нашого стягу були нагорі юрти», — поділився Сергій Нагорняк.

Встановлення юрти зайняло майже дві доби.

«Юрта у Львові має 12 «канат», або стін з войлоку з овечої шерсті. Її будують без жодного цвяха, використовуючи для каркасу лише мотузки і вербові жердини. Збір самого каркасу потребує близько 4 годин. Однак ми хотіли зробити якомога гарніше, тому з декоруванням зведення юрти зайняло два дні», — пояснив LMN волонтер, казах, який проживає в Україні, Марат Дарменов.

Останній раз він збирав юрту близько 40 років тому ще в дитинстві. Проте, коли справа дійшла до будівництва, швидко пригадав і радо допоміг.

«У давні часи казахи не мали цільного килиму на всю площу юрти, їх стелили лише по краях. Верхній клапан відчиняли, а посередині юрти розпалювали вогнище. Через відсутність протягу у юрті, дим від вогнища йде прямо нагору. Перед сном, коли залишаються лише тліючі вуглинки, верхній клапан закривають і запечатують тепло всередині аж до ранку», — розповів Марат Дарменов.

Щоб забезпечити тепло у львівській «Юрті незламності», замість вогнища у приміщенні є кілька обігрівачів. Стіни приміщення вкриті ворсистими казахськими килимами, які теж захищають від холоду.

Наразі юрта підключена до міських електромереж. На випадок відключень світла у юрті є генератори, які вже встигли перевірити у роботі. Під час відкриття відключили світло. За допомогою генераторів вдалося повернути живлення за лічені хвилини. У юрті також є постійний безкоштовний інтернет завдяки «Starlink».

«Юрта незламності» стане також мистецьким простором, де планують проводити різні майстеркласи, щоб познайомитись з казахською культурою. З програмою заходів можна буде ознайомитись на сайті Почесного консульства Республіки Казахстан у Західній Україні.

«До юрти привозитимуть школярів на майстеркласи з малювання, ліпки, знайомства з казахськими традиціями. Діти зможуть ділитися своїми почуттями та емоціями, власним баченням цієї війни та перемоги. Малюнки ми відправлятимемо в Казахстан із координатами для підтримки зворотнього зв’язку», — анонсувала Почесний консул Республіки Казахстан у Західній Україні Галина Маслюк.

Юрта буде розміщена у Львові щонайменше до кінця березня. Тут можна зігрітися та випити чаю під час заряджання телефону чи інших пристроїв. Намет розміщений біля Порохової вежі на вул. Підвальна, 4. Юрта працюватиме без вихідних з 09:00 до 19:00.

Яна Мацько
Фото авторки

реклама