«Я про її біду так і дізналася: часто вночі чула, як на нашій вулиці пси гавкають. Ніколи не могла зрозуміти, чиї то. А одного разу побачила, що то пані Оля зі своїми собаками. Виявляється, Ігор вже давно виганяв її з хати. Спочатку бив, матюкав, а потім виганяв. Вона часто тинялась вулицями, спала просто неба на лавці біля закинутого будинку. Брали її сусіди до себе, але вона страшно боялася комусь завдати зайвого клопоту: соромилась приймати допомогу від людей. Ми, як небайдужі сусіди, неодноразово викликали поліцію, засвідчили ту заяву, яку написала загибла. Але толку з того, по суті, не було. Дуже шкода, що в’яла діяльність певного кола осіб призвела до смерті ні в чому невинної бабусі. Трагедії можна було уникнути», – додає Ярина.