«З моєї точки зору, після подій у Павлополі перше, що треба було сказати: Україна припиняє роботу в Мінському процесі до моменту, доки не буде зібрано “нормандський формат”. Якщо на Росію не тиснути, вона діятиме агресивно і ще більш агресивно. В Росії зовнішня політика реалізується через принцип “примушення до миру силою”. Це треба усвідомлювати і готуватися до того, що проти нас будуть діяти силою в будь-яких умовах: за столом переговорів, на лінії розмежування, в дипломатичному протоколі, у міжнародних організаціях, у двосторонніх діалогах і так далі. Завжди буде застосовуватися механізм сили.
З моєї точки зору, зустріч у “нормандському форматі” лідерів держав малоймовірна до виборів у Росії осінніх. Оце накручування, оця жорстка позиція – це вироблення певного креативного плану російським політичним керівництвом. Вони хочуть витримати настрій електорату для того, щоб зберегти вплив “Єдиної Росії” і Путіна як політика в Росії. Іншого варіанту внутрішньої політики і продовження зовнішньої для Путіна не існує.
З Росією треба бути не просто обережними, а іноді більшість речей просто не робити. Бо буде, як 6-го числа: говорили про одне – потім Росія видала зовсім інший прес-реліз. В інформаційному плані у світі співвідношення України й Росії – один до ста приблизно. Тому світ почув 7-го числа те, що потрібно було Путіну і Росії, а не те, що хотіла показати Україна. І мені просто жаль у цій ситуації українського президента, який хоче зробити краще – а насправді на весь світ протрансльовано, що Україна в черговий раз нібито обстрілювала мирне населення. Коли керівництво робить якісь кроки, треба думати про цю складову», – зазначив він.
