Протягом 48 годин в Україні сталися три теракти проти поліцейських — у Львові, Миколаєві та Дніпрі. Однак говорити про «удари по тилових містах» некоректно, вважає Лакійчук.
«Поняття тилове і фронтове місто доволі відносне», — наголосив він. За його словами, географія диверсій охоплює всю країну, а хвилі терактів змінюють одна одну: від атак на територіальні центри комплектування до підпалів авто військових і волонтерів.
Експерт переконаний: ці дії — частина комплексної стратегії російських спецслужб, зокрема ГРУ та ФСБ, які діють у межах ширшої наступальної кампанії рф. Якщо ракети мають на меті знищення інфраструктури, то диверсії та теракти виконують іншу, ключову функцію — психологічну.
«Головна ціль — дестабілізація. Поставити українців у такі умови, щоб вони самі сказали: досить, ми втомилися», — пояснив Лакійчук.
Окремим напрямом він назвав інформаційні атаки. Після кожного інциденту в соцмережах і телеграм-каналах з’являється хвиля фейків та маніпуляцій, які підсилюють паніку і працюють на російські наративи. Частина таких кампаній координується ззовні, але значну роль відіграють і внутрішні виконавці — боти та завербовані агенти.
За словами експерта, вербування українців відбувається як всередині країни, так і за кордоном. Спочатку — інформаційні вкиди й дискредитація, згодом — прямі диверсійні дії.
Водночас відповідальність за безпеку не можна перекладати лише на спецслужби чи владу, наголосив Лакійчук. Він нагадав про самоорганізацію громад у перші місяці повномасштабного вторгнення — добровільні патрулі, координацію через чати, готовність діяти без формальних вказівок.
«Громада має бути активною в самозахисті. Якщо громада хвора — її нічого не врятує», — зазначив він.
Серед базових речей, на які варто зважати цивільним, експерт назвав дотримання правил воєнного часу, зокрема комендантської години, а також уважність до підозрілих осіб і ситуацій. Повідомлення правоохоронців про можливу загрозу — це не «зайва пильність», а елемент спільної безпеки.
Окремо Лакійчук звернувся до медіа: неправильні акценти й некритичне поширення емоційних наративів можуть мимоволі підсилювати інформаційні операції ворога.
«Російські меседжі не просто запускаються — вони проростають у нашому інформаційному просторі», — підсумував він.
На тлі нової хвилі диверсій питання безпеки міст виходить за межі роботи спецслужб. Йдеться про стійкість суспільства — і здатність не дозволити страху стати головною зброєю противника.
