регіональні новини
Написати нам
05 Листопад, 18:43
“Це не помилка, це повна лікарська бездіяльність…”

Марія Оринчак, Тетяна Дзяма

Батько, котрий втратив сина, другий рік бореться із лікарською халатністю

12-річний Ромчик Кулак помер у червні 2017 року. З цього його батько Володимир намагається довести усім, що замовчування і покривання фактів в українській медицині призводить до страшних наслідків.

У червні 2017 року тернополянин Ромчик Кулак відпочивав у бабусі на Жидачівщині. Раптом дитині стало погано. Родичі відвезли його у лікарню. Проте тамтешні медики надавати допомогу не спішили. Більше того – були упевнені, що товсього лиш тепловий удар і навіть просили Ромчика не симулювати. Згодом поставили діагноз – харчове отруєння.

Однак Роман не симулював і нічим не отруївся. У нього був заворот кишок. І виявити це можна було б набагато швидше, якби йому вчасно провели необхідну діагностику. Проте дорогоцінний час у Жидачівській лікарні втратили.

Коли ж вирішили, що не впораються, відправили до Львова. Хоча так і не забезпечили відповідного супроводу.

У львівському “Охматдиті” медики жахнулися. Для них помилка жидачівських колег була очевидною. Тут лікарі почали негайне лікування. Ромчикові провели кілька операцій, йому навіть ставало краще. Та, на жаль, врятувати дитину не вдалось.

До львівських лікарів батьки померлого претензій не мають, кажуть, що й справді робили усе можливе. Тільки було пізно.

Після смерті сина Володимир Кулак взяв себе у руки і вирішив: смерть сина не є бідою лише їхньою родини. Це проблема української медицини, де лікарі не бувають винними. А якщо й бувають, то не несуть за це відповідальності.

Тож за смерть Ромчика мають відповісти ті, хто її допустив.

Цю ситуацію вивчали не лише у Львівському обласному департаменті охорони здоров’я, де, зрештою, таки довели вину жидачівських лікарів.  Кажуть, смерть настала через порушення роботи життєво важливих органів, а також через сильну токсикацію організму.

Члени комісії наголосили на тому, що жидачівські медики не просто поставили невірний діагноз, більше того – вони неправильно лікували навіть те, що визначили.

Крім того, команда лікарів не працювала злагоджено, не провела необхідні обстеження. І навіть коли почалось погіршення, вони не консультувались із обласними колегами.

Згодом у Мінздоров’ї також визнають винними 8 лікарів Жидачівської лікарні. Семеро із них – вузької спеціалізації, а восьма – узедистка.

 

 

34770806_1841786332539154_3886244013245726720_o

Мушу констатувати той факт, що слідство все ще триває. Хоча з моменту смерті мого сина минуло вже більше року. На кожному етапі відбувається свідоме затягнення процесу. Це роками відпрацьована технологія. Ми могли завершити цей процес ще 7 місяців тому і зараз вже бути у суді. А поки суду не відбулось покарати винних неможливо. Дехто каже, що за це лікарів не можна притягувати до кримінальної відповідальності, бо ж кожен може помилитися, – каже Володимир.

Володимир Кулак б’є в усі дзвони. Каже, сина повернути не зможе, але припиняти лікарську халатність і безвідповідальність в українських медзакладах треба негайно.

39454149_1956996847684768_7437387200519471104_o

Лікарі не повинні ставитись безвідповідально до пацієнтів, як це було у випадку з моїм сином. Бо це не була помилка, це була повна лікарська бездіяльність. Маючи аналізи, маючи симптоми на лице, лікарі обрали найпростіший метод – лікувати отруєння. Жодних додаткових обстежень не зробили. Його можна було врятувати. Але лікарі вирішили не брати на себе відповідальність…. Двох лікарів, що були тоді на зміні звільнили. Одного – за статтею, а іншу – за згодою сторін. Остання пішла працювати в один із лікарських закладів Львова. Як тільки про це дізнався, розповів у соцмережах. Наступного дня жінку звільнили, перетелефонували мені та подякували. Зазначили, що репутація закладу для них куди дорожча. Ще двох лікарів – хірургів, яких експертна комісія визнала винними, залишили на посаді. І тільки один з них справді щиро просив пробачення та визнавав свою провину. Йому я вибачив, – розповідає Володимир Кулак

Згорьованому батькові часто кажуть, що сина не поверне, що не варто себе мучити. Та Володимир Кулак упевнений, якщо вже із ним сталась подібна ситуація, то значить він має боротись. Для того, щоб у жодній українській лікарні не повторилось подібне. Бо помилки лікарів – це одне, а бездіяльність та халатність – зовсім інше.

Схожі новини