У Львівській міській раді спростували інформацію про те, що нібито 50 тисяч дітей внутрішньо переміщених осіб не відвідують школи міста через цькування за мову. Про це повідомив очільник департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрій Закалюк.
За даними міської влади, у школах та садках Львова наразі навчаються понад 4600 дітей зі статусом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Загалом у місті близько 12 тисяч дітей-переселенців віком до 18 років, включно з дошкільнятами та школярами. Для порівняння, у Львові загалом 87 тисяч учнів.
Андрій Закалюк зазначає, що поодинокі конфлікти у школах трапляються, але з них не можна робити висновок про «масове цькування». Частина дітей залишається на дистанційному навчанні, щоб не втрачати зв’язок із рідними школами на території України, а комусь потрібен час для психологічної адаптації.
“Частина дітей справді не відвідує львівські школи — але зовсім не через вигадані «масові цькування». Хтось залишається на дистанційному навчанні у своїх школах, щоб не втрачати зв’язок із домом. Комусь потрібен час на психологічну адаптацію. І це нормальні процеси в умовах війни. Ненормально — вигадувати історії про «системне цькування». Бо давайте чесно: не можуть цькувати в школі тих, хто туди жодного дня не ходив”, – написав він.
Очільник департаменту освіти та культури ЛМР також додав, що Львів продовжує працювати над інтеграцією дітей-переселенців у навчальних закладах, організовує психологічну підтримку та додаткові заняття.
До слова, днями у соцмережах почали поширювати уривок інтерв’ю з освітньою експерткою і співзасновницею громадської організації «Смарт освіта» Іванною Коберник, яку назвали «радницею міністра освіти і науки», хоча вона не обіймає цю посаду з 2019 року, де вона заявил, що близько 40 тисяч дітей-ВПО не ходять до львівських шкіл, а навчаються дистанційно. За її словами, дистанційне навчання часто обирають через бажання продовжувати навчання у сильних школах міст, звідки діти виїхали. Серед інших причин вона назвала булінг та недостатнє знання мови.
«Із цькуванням стикаються переселенці, тому що [поділ] на “свій-чужий” у дитячому віці досі поширений. Також загострюється історія “сільський-міський”. […] Боюся помилитися в цифрах, але є близько 50 тисяч дітей шкільного віку, але умовно менш як 10 тисяч ходять у місцеві школи.. Діти стикаються з певною нетерпимістю, насмішками, образами. Треба визнати, що мова це складно. Якщо ти все життя говорив іншою і потрапив у новий колектив, то не можеш по тумблеру перемикнутися», — сказала Іванна Коберник.
Зазначимо, що на інформацію, яку почали поширювати в соцмережах, відреагувала і сама Іванна Коберник. Вона назвала цитату вирваною з інтерв’ю. Жінка сказала, що у ході розмови назвала комплекс причин, і «багато незручних болючих питань», чому батьки вимушених переселенців обирають для своїх дітей дистанційне навчання, «але витягли лише мову”.
Нагадаємо, що раніше LMN пояснювала, як відрізнити булінг від звичайного конфлікту та що робити батькам, чиї діти все ж стали жертвами буллера.
