Тисяча днів полону стали картинами: у Львові показують роботи оборонця «Азовсталі» | Львівська мануфактура новин
Тисяча днів полону стали картинами: у Львові показують роботи оборонця «Азовсталі»
30 Липня, 14:28
logo-black

Тисяча днів полону стали картинами: у Львові показують роботи оборонця «Азовсталі»

У Львові до кінця серпня триватиме виставка «Загартовано/Закарбовано» оборонця «Азовсталі» Віталія Кулагіна, відомого також як Мар’ян Білокінь. Сюжети більшості робіт він запам’ятовував у російському полоні, де провів 35 місяців. На картинах – облога Маріуполя, загиблі побратими та українські військові, які досі залишаються в російських тюрмах.

«Ідеї моїх робіт з’явилися ще безпосередньо у полоні. Не всі звичайно, але більшість. Сюжети я просто запам’ятовував в голові, бо не було можливості записати нічого. І я знав, що коли вже вийду, то намалюю їх», – розповідає Віталій Кулагін.

 

Оленівка, Таганрог, Хрестівка та Кізел назавжди закарбувалися в пам’яті чоловіка. Тоді він пообіцяв собі, що коли вийде з полону спробує відродити спогади на папері. Сталося це аж через 35 місяців або тисячу днів катувань. Проте обіцянку він все таки виконав.

«Був на Оленівці до вересня 2022 року. Потім мене відправили до Таганрогу, де я пробув 15 місяців. Потім з СІЗО Таганрогу мене перевезли до Кіровської виправної колонії. Там я просидів рівно рік – до 2024 року. 15 грудня мене тапували вже на потязі. Я їхав з Ростову три доби до Пермського краю, до Кізеля. І там вже я був близько пів року, поки мене не обміняли», – згадує Віталій.

У полоні важко знайти бодай якийсь сенс триматись далі, але Віталій каже, що саме думка про зустріч із мамою та сестрою після звільнення не давала йому впасти духом. А обмін він називає подарунком на свій 25 день народження.

«Ну якщо чесно, це напевно так би мовити шок був, таке враження, що я нічого не зрозумів і нічого не відчував. Звичайно я радів, але емоцій, таке враження, що ніяких і не було», – ділиться чоловік.

Сьогодні ті страшні дні він намагається не згадувати, але прагне зберегти в пам’яті. У цьому йому допомагає звичайний папір та лінер, що є символічним. Віталій каже, лінер не пробачає помилок, так само як і війна.

 

Він проходить повз картини та розповідає, які саме події наштовхнули його на їхнє створення. Останній в колекції малюнок він створив за три дні до першої презентації виставки у Києві (15 травня).

«Я зобразив нашого противника у вигляді демонічних істот, а наших воїнів я зобразив у вигляді янголів з автоматами, з бородами – ну в принципі як це все і було на війні. І звичайно, що тут також я зобразив Діву Марію, яка є образом міста, яка тримає кулеметну ленту, і подають набої їй янголи», – розповідає Віталій.

Відвідати виставку прийшов колишній військовослужбовець ТрО «Азов» (Київ) Максим Левченко. Дивлячись на картини, він ніби знову переживає ті пекельні дні. Коли захисники Маріуполя опинилися в повному оточенні без їжі та медикаментів, він із побратимами привезли їм допомогу на гелікоптері, хоч і розуміли, що політ може стати квитком в один кінець.

 

«Ті відчуття, які були, коли я був в Маріуполі або мої спогади автор цих картин дуже чітко, метафорично описав. Наприклад, коли я дивлюсь на ось цю картину, я згадую, як був в Таганрозі, було відчуття, що я попав в чистилище. І зараз я знаходжусь між небом і землею, і тут вибирають куди я далі попаду. Нам навіть не дають можливості голову підняти», – розповідає Максим Левченко.

На відкриття виставки завітав і Руслан Середа. Він був на фронті ще з 2014 року, тоді пережив контузії, напади епілепсії та розрив тканин легень. Перебуваючи в полоні, він понад усе хвилювався за родину, яка залишалася в найгарячішій точці Маріуполя. Чоловік згадує, що найстрашнішим у полоні був голод.

«Там тільки пару тих ложечок давали їсти – це Таганрог. Ще й до того всього побиття пару разів на день – це як мінімум. Це перевірки вісім годин, п’ять. Кому там дуже захочеться побити – от і били всіх. Не було різниці – і молодих, і старих – всі получали. Ламали, розтягували, на шпагати сідали», – розповідає Руслан Середа.

Через свої картини Віталій прагне передати біль побратимів і залишити його в історії. Звідси й назва виставки «Загартовано/Закарбовано». Побачити її можна у львівському просторі Mariupol Reborn.

Під час відкриття своїми історіями також поділилися оборонці Маріуполя, які пройшли російський полон. Окрім цього, лікарка Маріупольського гарнізону Елліна Мединіна передала до колекції артефактів простору Mariupol Reborn прапор Державної прикордонної служби України.

Підготувала Каріна Савка

 

User Image
Роксолана Іваніцька