У Бібрській ратуші досліджуватимуть старовинну фреску | Львівська мануфактура новин
Підтримати проект
регіональні новини
У Бібрській ратуші досліджуватимуть старовинну фреску
22 Листопада, 11:41

У Бібрській ратуші досліджуватимуть старовинну фреску

Наступного тижня у міській ратуші у Бібрці, що на Перемишлянщині, розпочнуть фахові дослідження. В інтер’єрі будівлі під час ремонту у 90-х роках минулого століття виявили цінну старовинну фреску. На ній – два малі хлопчики, які виготовляють ліки. Раніше у цьому приміщенні була міська аптека. Дослідження ініціювали волонтери БФ “Спадщина” у межах проєкту “Сокіл. Перезавантаження”, а виконає його львівська реставраторка і мистецтвознавець Ірина Гірна. Про це LMN повідомили організатори.

“Дослідження і відбір проб на самому об’єкті триватимуть кілька днів. Далі будемо працювати у лабораторії та реставраційній майстерні. Після дослідження зможемо сказати, чи нема інших, більш давніх малюнків на цій стіні, назвати техніку малювання, час створення малюнка і з’ясувати, яку площу він займає. Так само зрозуміємо, яким методом знімати всі пізніші набіли при реставрації”, – каже реставраторка Ірина Гірна.

Організатори запевняють, що стара міська аптека могла б бути чудовим туристичним об’єктом центру Бібрської ОТГ. Приблизну вартість реставрації назвуть після завершення дослідження Ірини Гірної.

“Про фреску було відомо давно, але придивитися до неї ближче мене спонукала стара листівка Бібрської міської ради. На ній був зображений окремий вхід у ратушу, саме до того приміщення, де є розпис. Будівля Бібрської ратуші багато разів перебудовувалася і добудовувалася, але саме ця частина є найдавніша, бо має склепіння і доволі товсті  стіни. Можна навіть припустити, що фрагменти цього приміщення є частиною давніх міських укріплень. Інтуїтивно майстри, які проводили так званий євроремонт, зберегли фрагмент фрески, але зондажі показують, що стінопис покриває всю площину стіни. Дослідження малюнка дозволять оцінити реальну вартість реставрації. Думаю, що історія Бібрки приховує ще багато подібних знахідок, бо місто, за літописними згадками, є на кільканадцять років давніше від Львова і було відоме ще з часів Середньовіччя”, – каже архітектор і куратор проєкту “Сокіл. Перезавантаження” Іван Щурко.

Допомогти коштами на реставрацію можна перерахувавши кошти на спеціальний банківський рахунок БФ “Спадщина.УА”, зазначивши своє прізвище, ім’я та додавши примітку “Для Сокола”. Номер картки “ПриватБанку” 5169330519918889.

Відео