У Буському районі вшанували пам’ять загиблих летунів УГА

реклама

Роман Матвіюк

Сьогодні, 5 лютого, у Красному Буського району вшанували борців Української Галицької Армії, які рівно 100 років тому загинули від бомби в місцевій авіаційній школі. У братській могилі у центрі селища перепоховані останки шістьох летунів.

“5 лютого 1919 року полковник Борис Губер читав у школі лекцію. Хотів продемонструвати бомбу. Вона розірвалася у нього в руках, – розповідає LMN місцевий краєзнавець Ярослав Стецишин. – Тоді на місці загинули полковник Борис Губер, поручик Орест Гумецький, хорунжі Хазбулат Кануков, Михайло Нестор і Осип Швець. А поручик Олекса Васан помер від ран в лікарні. Загиблих поховали на приватному кладовищі графині Русоцької. На їх могилах поставили хрести з авіаційних пропелерів”.

У 1990-х роках летунів перепоховали в центрі села, насипали високу могилу. Поруч з сірого мармуру спорудили меморіал борцям за волю України. Авіація Української Галицької Армії в селищі Красне утворилася у грудні 1918-го. Її організував сотник Петро Франко.

Авіаційний полк складався з трьох авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні і сотні обслуги. Станом на квітень 1919 року у полку нараховувалось 35 старшин, 300 вояків та понад 20 бойових літаків французького, німецького, угорського, австрійського та російського виробництва

На фото: Петро Франко та Борис Губер

Першочерговим завданням галицьких літунів була повітряна розвідка, яка часто слугувала єдиним джерелом інформації про пересування ворожих військ. Тривалість розвідувального польоту могла сягати 5-6 годин – за цей час літак долав 600-700 км, пише науковець Андрій Харук.

До квітня 1919 року українська авіація мала перевагу над польською.

І хоча на той час літаки були мало розвиненими, дерев’яними, часто розбивались, проте сам факт їхнього існування підтверджує, що Українська Галицька Армія була справді сильною та організованою.