У Дитячому діагностичному центрі на Орлика виник скандал через безбар’єрність

Пандус біля входу та знаки на паркінгу створили ілюзію повної доступності, однак уже всередині закладу родина зіштовхнулася з неподоланим бар’єром – двері жодного з двох ліфтів не розраховані на спеціалізовані крісла колісні. У Першому ТМО(територіальному медичному об’єднанні) визнають проблему й обіцяють глобальну реконструкцію, втім лише наприкінці 2026 року.

За інформацією від міської ради, Львів посідає перше місце в офіційному рейтингу Індексу безбар’єрності серед великих громад та обласних центрів України. Згідно з дослідженням Міністерства розвитку громад та територій України, місто отримало найвищий загальний показник (19,22), суттєво випередивши інші регіони. Друге місце зайняв Харків, а третє – Вінниця.

Натомість історія львів’янки Наталії Радиш та її доньки Софійки, які приїхали на плановий огляд до Дитячого діагностичного центру на вулиці Орлика, знову підняла гостре питання: де закінчується формальна безбар’єрність і починається реальне врахування потреб пацієнтів із важкими діагнозами? 

Конфлікт розмірів: 60 сантиметрів проти системи життєзабезпечення

Софійка пересувається у спеціалізованому кріслі колісному та перебуває на постійній штучній вентиляції легень (ШВЛ). За словами матері, перше враження від території поліклініки було позитивним – облаштований паркінг із місцями для людей з інвалідністю та зручний пандус створювали відчуття повністю адаптованого середовища.

Проблема виникла, коли дівчинці знадобилося піднятися на другий поверх до вузьких спеціалістів – офтальмолога та генетика.

“Ширина дверей ліфта приблизно 60 см, тоді як колісна база нашого крісла – близько 70 см. Ми просто не змогли піднятися, – розповідає Наталія Радиш. – Софійка не утримує голову самостійно, а її крісло – це система підтримки всього тіла. До нього закріплений апарат ШВЛ, аспіратор, харчова помпа. Разом дитина, візок і апаратура важать десятки кілограмів. Щоб безпечно підняти це сходами, потрібно щонайменше четверо сильних людей”.

Жінка підкреслює: медичний персонал виявив максимальну чуйність. Лікарі спустилися на перший поверх, знайшли вільний кабінет і принесли частину приладів. Втім, провести повноцінну діагностику не вдалося – основне офтальмологічне обладнання та таблиці перевірки зору стаціонарно закріплені на другому поверсі.

Додаткові труднощі виникли й на виїзді з території: шлагбаум паркінгу виявився зачиненим, а охоронець заявив, що це зона для персоналу, хоча жодних попереджувальних знаків про це не було.

Позиція Першого ТМО: один великий ліфт замість двох менших

У Першому медичному об’єднанні Львова відповіли на запит журналістів LMN  щодо ситуації: про обмеження щодо габаритних крісел у закладі знають, але назвали цей випадок специфічним, а не системним.

За даними адміністрації, у Дитячій Лікарні Святого Миколая вже замінено шість ліфтів. Ліфтовий вузол у Діагностичному центрі на Орлика, 4 – останній у черзі на оновлення.

“Останнє звернення, оприлюднене у соціальних мережах, для нас є важливим сигналом і додатково актуалізує необхідність якнайшвидшої реалізації запланованого рішення. Вже наприкінці року ми плануємо розпочати роботи з об’єднання двох наявних ліфтів в один просторий, що дозволить забезпечити доступ до будівлі також пацієнтам, які користуються габаритними спеціалізованими кріслами колісними”.

Щодо ситуації з паркуванням у медустанові запевнили, що спеціальні місця праворуч від входу призначені саме для пацієнтів з інвалідністю, а з службою охорони буде проведено роз’яснювальну роботу задля уникнення непорозумінь у майбутньому.

Системний виклик для медичної інфраструктури

Ситуація на Орлика висвітлила важливу проблему українських медзакладів: більшість із них проєктувалися за радянськими або застарілими будівельними нормами, де «доступність» обмежувалася наявністю стандартного пандуса. Втім, сучасні засоби реабілітації та медична апаратура вимагають зовсім інших просторових рішень.

“До завершення реконструкції ми продовжимо забезпечувати індивідуальні рішення для пацієнтів, які не можуть скористатися наявними ліфтами: за потреби прийом проводитиметься на першому поверсі Дитячого діагностичного центру або у відділенні невідкладної медичної допомоги головного корпусу Дитячої Лікарні Святого Миколая, який з’єднаний із будівлею центру. Для нас важливо, щоб технічні особливості будівлі не ставали перешкодою для отримання дитиною необхідної медичної допомоги. Тому до завершення реконструкції кожен такий випадок вирішуватимемо індивідуально, а після реалізації проєкту матимемо постійне інфраструктурне рішення цієї проблеми”, – зазначили у Першому ТМО.

Як підсумовує Наталія Радиш, її звернення – це заклик до повної доступності, “коли людина реально може потрапити до лікаря, пройти необхідне обстеження і безперешкодно повернутися додому”.