«Останні три роки ми спокійно жили. Організовували різну моральну підтримку діткам – веселі клоуни, перуки для онкохворих та інші цікаві акції. Однак ситуація, яка склалась зараз, нас лякає не на жарт, – каже Наталія Ліпська. – Справа в тому, що міняється влада, зараз там нестабільна ситуація, а заручниками просто стали діти, які хочуть жити. Посадовці невчасно підписали документи на поставку ліків, автоматично ми у черзі опустились нижче і чекати на медикаменти треба довше. На жаль, ми не маємо на це часу. Повинні зробити все, аби власними силами вирішити проблему та не дозволити дітям зупинити курс лікування».
