Торік на початку літа лісникові вручили повістку. Каже, що пішов, навіть не вагаючись, і знову зробив би так, якби міг повернути час назад.
У війську став кулеметником, воював у складі 14-ї штурмової бригади «Червона калина» Нацгвардії. Брав участь у контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку. Однак служити Василеві випало недовго.
Вже на початку жовтня він отримав важке поранення, внаслідок якого втратив обидві ноги. Саме тоді Василь з побратимами ніс варту на спостережному пункті, і прилетів ворожий снаряд. Уламки боєприпасу вбили одного воїна та поранили ще двох.
Під час евакуації Василь трохи відстав від своєї групи і потрапив під удар дрона-камікадзе. Чоловікові одразу відірвало праву ногу та сильно пошматувало скалками інші кінцівки. Побратими наклали йому турнікети, пообіцяли, що повернуться і рушили далі. Василь залишився сам. Якоїсь миті йому здавалося, що це кінець. Але згодом думки про 9-річну донечку і 8-річного сина змусили зібрати волю в кулак та дали йому сил дочекатися евакуації.