«Проживаючи досвід втрати – людина змінюється, у новий спосіб відчуває, сумує, радіє. Цей шлях відображений в тілі. Воно все пам’ятає, поєднуючи внутрішній і зовнішній світ. Воно збалансоване, коли є відчуття заземлення і тривання, коли воно в дії. У перформансі, тіло постійно в усвідомленому русі. Мабуть, тому ця практика є настільки актуальною сьогодні. Перформанс – це також про співбуття з іншою людиною. І саме в іншому, ми можемо краще розгледіти себе. Інколи ми повторюємо чиїсь рухи, щоб поговорити з власним тілом, з собою. Нам усім важливо сьогодні мати за що триматися, щоб діяти, допомагати, бути присутніми одне для одного. У тілі чи не кожного з нас, знайдеться болюче місце, що потребує загоєння. Та коли рани наповнюються любовʼю, наступає зцілення, що дає віру і силу творити, отже, життя,» – розповідає про свою мистецьку практику Ярина Шумська.
