До слова, Володимир Дідушицький народився 22 червня 1825 року в селі Яришів на Поділлі. Ріс у родинному маєтку в Поторицях біля Сокаля, а після одруження найбільше часу проводив у селі Пеняки на Золочівщині. Саме тут, а також у Поториці та Заріччі (Польща), він зібрав основну частину колекцій для Природничого музею.
У Пеняках Дідушицькі мали картинну галерею на 800 робіт, а їхній маєток відвідували цісар Франц Йосиф і письменник Генрик Сенкевич. Під час Першої світової війни маєток було знищено, а під час Другої світової війни багатства розграбували, а російські війська розпалювали грубки стародруками та книжками бібліотеки. Близько 30 тис. томів з цієї колекції зараз зберігаються у Науковій бібліотеці імені Стефаника, а приватні збірки Дідушицького стали основою колекцій Державного природознавчого музею НАН України та Музею етнографії та художнього промислу у Львові.
Володимир Дідушицький не лише збирав і охороняв колекції, а й активно займався наукою. Він був природознавцем, зоологом, археологом та етнографом із позитивістським підходом до досліджень. Його зацікавленість світом природи і культури була настільки масштабною, що він володів дванадцятьма мовами та підтримував талановиту молодь, фінансуючи стипендії і навчання. Він був одним із найбагатших людей Галичини і активно підтримував польський та український національні рухи. Частина його колекцій і сьогодні дає науковцям змогу відкривати нові види рослин і тварин, серед яких є як сучасні, так і викопні.
Дідушицький заснував Природничий музей у Львові, а його діяльність залишила помітний слід у розвитку науки, культури та освіти Галичини. Він помер 18 вересня 1899 року у своєму маєтку в Поторицях. Похований із почестями у родинному гробівці костелу Архангела Михайла в Заріччі (Польща). Родовий палац XIX століття у неокласичному стилі зберігся і з 2008 року функціонує як Музей Дідушицьких.
