У Львові відкрили виставку дисидентки Стефанії Шабатури: вперше зібрали майже всю творчу спадщину

У п’ятницю, 22 травня, у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відкрили масштабний виставковий проєкт «Стефанія Шабатура. Вогонь спротиву». Як розповіли у Львівській обласній раді, це перша настільки масштабна ретроспектива, присвячена легендарній шістдесятниці, дисидентці та художниці текстилю.

Зазначається, що головною метою виставки є показати Стефанію Шабатуру не лише як видатну майстриню, а насамперед як людину, борчиню, громадську активістку та політика. В експозиції вперше об’єднали майже всю творчу спадщину мисткині, значна частина якої раніше ніколи не експонувалася. Велику роль у створенні виставки відіграла співпраця з родиною Стефанії Шабатури. Завдяки розмовам із Тетяною Романишин (Семаник), дослідженню величезного пласту інформації та документальних архівів, команді вдалося детально відтворити життєвий шлях та переживання художниці.

З творчою спадщиною мисткині прийшли ознайомитися пластунки куреня імені Стефанії Шабатури Національної скаутської організації «Пласт», депутати, митці, громадські діячі, львів’яни та гості міста.

У першому залі представлено текстильний спадок майстрині, а саме гобелени, верети, килими та ліжники. Організаторам вдалося зібрати майже весь творчий доробок Стефанії Шабатури, за винятком лише кількох робіт, які наразі перебувають у закордонних колекціях. Особливе місце тут посідають знакові гобелени Кассандра та Леся Українка. Свого часу радянська влада вилучила ці роботи під час арешту художниці та цинічно використала як докази у кримінальній справі проти неї.

У другому залі відкривається інший пласт її творчості, а саме унікальна графіка 1960–1980-х років. Окрім цього, на виставці можна побачити розроблене Стефанією Шабатурою вбрання, вишивки, ескізи нереалізованих проєктів, а також унікальні вишивані закладки для книг, особисті листи, фотографії.

Додамо, Стефанія Шабатура (1938–2014) – видатна українська мисткиня-килимарка, дисидентка та членкиня Української Гельсінської групи. За антирадянську діяльність її засудили у 1972 році до 5 років таборів суворого режиму і 3 років заслання, під час яких КДБ знищив понад 200 її мистецьких робіт. Наприкінці 1980-х років Шабатура стала активною діячкою «Меморіалу» та Народного Руху України, а як депутатка Львівської міської ради першого демократичного скликання 3 квітня 1990 року особисто брала участь в історичному першому піднятті національного синьо-жовтого прапора над Львівською ратушею.