У Центрі дитячої медицини лікарі врятували новонародженого хлопчика з надзвичайно складною патологією розвитку сечовидільної системи. За словами медиків, те, що дитина народилася живою, — вже було дивом.
Ще під час вагітності, у середині терміну, під час ультразвукового обстеження у плода виявили критичні аномалії: різке розширення сечового міхура, обох сечоводів і збиральних систем нирок. Ниркова паренхіма майже не візуалізувалася, що в більшості подібних випадків має фатальні наслідки.
Українські фахівці порадили батькам звернутися до польських колег, які виконують внутрішньоутробні втручання. У Варшаві дитині встановили дренаж у сечовий міхур для відновлення відтоку сечі. Хоча процедура не дала очікуваного результату, вона дозволила матері доносити вагітність.
Хлопчик, якого назвали Марком, народився шляхом кесаревого розтину у вкрай тяжкому стані. Пологи приймала директорка Львівського обласного клінічного перинатального центру Марія Малачинська з командою. Одразу після народження дитині встановили сечовий катетер та транспортували до відділення реанімації новонароджених лікарні «Охматдит».
Медики встановили загрозливий діагноз: клапан задньої уретри, двобічний міхурово-сечовідний рефлюкс IV–V ступеня, ускладнений гострим гнійним пієлонефритом, уросепсисом та тяжкою вродженою нирковою недостатністю.
«По стану дитини, взагалі, це чудо, що вона жива і народилася», — зазначив керівник урологічної служби «Охматдиту» Андрій Поцюрко.
Стан немовляти був критичним: висока температура, гіпотонія, гіпотрофія тканин, порушення роботи внутрішніх органів, високі показники сечовини та креатиніну.
Лікарі ухвалили рішення про невідкладне оперативне втручання для розвантаження сечових шляхів. Під час першої операції хірурги працювали з ниркою, де ще зберігалися «острівки» паренхіми. Було резектовано близько 30 см сечоводу, сформовано стому та встановлено дренаж для відтоку сечі. Одночасно ендоскопічно зруйнували клапан задньої уретри — основну причину захворювання.
