Відомо, що Євген Петрушевич очолив Українську Національну Раду ЗУНР, яка 1 листопада 1918 року проголосила ЗУНР – першу українську державу на західноукраїнських землях. Петрушевич також був одним із ініціаторів Акта Злуки, який об’єднав УНР та ЗУНР у єдину Українську Народну Республіку.
Додамо, Євген Петрушевич народився 3 червня 1863 року у м. Буськ на Львівщині в родині греко-католицького священника. Після закінчення Академічної гімназії і правничого факультету Львівського університету переїхав у Сокаль, де відкрив адвокатську контору. Під час І світової війни, у 1914-1918 рр. – член Головної Української Ради та Загальної Української Ради. В 1917-1918 рр. – голова Української Парламентарної Репрезентації в австрійському парламенті.
З 19 жовтня 1918р. як президент Української Національної Ради проголосив створення на українських землях Австро-Угорщини Української держави. 4 січня 1919 року обраний у Станіславові (тепер Івано-Франківськ) Президентом Західноукраїнської Національної Ради.
Уряд Петрушевича припинив свою діяльність 15 березня 1923 року. До кінця свого життя Петрушевич перебував в еміграції, у Берліні, співпрацював з Українським Національним Об’єднанням (УНО), іншими емігрантськими організаціями. Коли у вересні 1939 р. Німеччина напала на Польщу, надіслав уряду Гітлера протест. Помер 29 серпня 1940 р.
Був похований на берлінському цвинтарі римо-католицької катедри св. Ядвіги. 1 листопада 2002 року Євгена Петрушевича перепоховали на полі почесних поховань №76 Личаківського кладовища у Львові.
