У Львові знайшли та засипали піском 490-річний храм

реклама

Ірина Петришин

У центрі Львова, на площі Галицькій, костел Воздвиження Чесного Хреста, який датується 1530 роком, засипали піском. Його знайшли під час реконструкції вулиці та почали законсервувати. Реконструкція ж триває більше року та повинна завершитися до кінця 2020 року. Там планують створити сучасний громадський простір.

Окрім костелу, там виявили останки людей у перепохоронній ямі часів Австрії.

«Ідеться приблизно про останки п’яти покійників. Очевидно, колись там був прикостельний цвинтар, як це часто практикували у Львові, і що не було дивним для середньовічного міста. Знайшли їх в перепоховальній ямі австрійських часів. Є домовленість з антропологами, що вони опрацюють всі знайдені рештки, і після того будемо знати більше», – Tvoemisto.tv повідомила речниця НДЦ «Рятівна археологічна служба» Мирослава Іваник.

На цю ситуацію відреагувала Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР.

«Виявлені у процесі рятівних розкопок архітектурно-археологічні релікти храму Воздвиження Чесного Хреста є новими конкретними джерелами для вивчення історії Львова. З ряду важливих причин недоцільно здійснювати музеєфікацію автентичних об’єктів. Вони повинні бути належно законсервованими. Засипка піском – це і є елемент консервації», – каже вона.

Раніше у ЛМР зазначали, що законсервування відбудеться за допомогою піску та щебню. Це не єдиний метод зберігання знахідок архітектури – їх також законсервовують за допомогою бетону.

«Коли археологи відпрацювали, зробили свої певні записи, потім ситуація є різною. В одній – заливають бетоном для консервації, в іншій – засипають піском. Ще буває, що можуть взагалі розібрати. Консервування – це не нове для Львова», – каже LMN львовознавець Петро Радковець.

Практика консервування у Львові триває з 1977 року. Саме тоді були великі грошові вкладення для віднайдення та законсервування цінностей, зазначає дослідник.

«Історії Львова – це законсервовані на сьогоднішній день цінності, які слід віднести до 1977 року, тому що до цього часу так не консервували. В 1977 році були виділені великі кошти на Львів. За них були віднайдені та законсервовані рештки на вулиці Підвальній, стіна Бернардинського монастиря та багато інших речей», – додає Радковець.

Фото6 з відкритих інтернет-джерел

реклама