У суді Іван Лозинський своєї вини не визнав. Він заявив, що під час видачі відповідного розпорядження на приватизацію Будинку вчених він діяв у межах закону і крім нього ці документи готували та погоджували й інші працівники райадміністрації. Також додав, що на той час ЦК Профспілки працівників освіти був балансоутримувачем Будинку вчених, а перед видачею відповідного розпорядження РА скерувала лист у Львівську обласну державну адміністрацію, у відповідь на який там повідомили, що будівля не перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ та міст Львівської області.
За словами представників Львівської облради, будинок перебував у комунальній власності, відповідно до ухвали від 4 червня 1992 року, а профспілки лише користувалися цим майном. Ніяких рішень про відчуження будівлі Львівська облрада більше не ухвалювала.
Суддя визнав Івана Лозинського винним у службовій недбалості за ч. 2 ст. 367 ККУ та призначив 2 роки тюрми з забороною на три роки обіймати керівні посади, але через закінчення термінів давності суд звільнив його від відбування покарання. Ексголова Галицької РА має сплатити 24 тис. грн судових витрат. Вирок можна оскаржити в апеляції.
Додамо, що у квітні 2024 року Господарський суд Львівської області повернув Будинок вчених у обласну комунальну власність, витребувавши його з володіння обласної організації профспілки працівників освіти і науки.
