«Коли бачила людей біля смітників, то казала їм, щоб приходили. Спершу охочих було декілька, тепер вже більше. Один одному розповідають. Насправді люди дуже соромляться приходити. На перших обідах всі були дуже закриті, мовчазні. Їм незручно, що через певні життєві обставити зараз перебувають у такому скрутному становищі. Вони звикли, що їх зневажають. Ми ж, навпаки, хочемо підтримати їх. Чоловік, який має алкогольну залежність, каже, що тепер у нього є стимул не пити, щоб бути тверезим на обід. Ми не осуджуємо людей. Приймаємо їх у будь-якому стані. Намагаємося допомогти морально та матеріально», – розповідає жінка.
