“Була цегла, причіп і ями – от і вирішили, що треба діяти. На цій вулиці ми живемо, тому далеко йти не довелося, – розповідає Ілля. – Ми спочатку залатали одну велику яму і спостерігали за нею два тижні. Побачили, що цегла чудово підходить для такої справи. Дощ не вимив її, сніг також. Ще й машин багато їздить, але цегла не осіла”.