«У передпасхальну суботу готуємо плов та рибу»: як львівські нацменшини святкують Великдень

реклама

Юлія Швидко

Щороку у передпасхальну суботу по обіді чи у Великодню неділю зранку львів’яни та мешканці області йдуть до церков, аби посвятити паску, ковбасу, шинку, масло, сир, хрін, писанки та сіль. До них долучають християни інших національностей, які живуть на Львівщині. LMN розпитала представників львівських нацменшин, як їх громади святкують Воскресіння Христа.

Для німців символом Великодня є пасхальний кролик, який ховає шоколадні яйця.

«Це як в українців баранчик чи курятка. До церкви на посвячення ходять лише 18-20 відсотків німців. Але майже в усіх великодній ранок перетворюється у гру. Дорослі чіпляють шоколадні яйця на дерева, а діти їх шукають. Вибирають низькорослі дерева чи кущі. Ми ж – львівській німці – підтримуємо традиції людей, поряд з якими живемо. На Великдень йдемо до церкви з кошичком. Але, крім традиційних українських страв, кладемо ще нашого великоднього кролика та шоколадні яйця. Оселі прикрашаємо гілочками дерев», – розповідає Діана Ліберт, голова Львівської обласної німецької молодіжної організації «Дойче югенд».

Вірмени велику увагу приділяють підготовці до Великодня. У Чистий четвер святять масло.

«На початку Страсного тижня – у понеділок – вірмени молять борошно, з якого пектимуть великоднє солодке. У вівторок йдуть до храму, де грають у «розумного та нерозумного». Запалюємо свічки, одні загадують загадки – інші мають їх розгадати, співаємо. У Чистий четвер у храмі святимо масло. Потім його додаватимемо до усіх великодніх страв. Також в цей день священик омиває хлопчикам ноги. Бажано, аби їх було 12. У суботу готуємо плов та рибу. У неділю до храму на посвячення несемо одне червоне яєчко. Тепер рівняємо на львів’ян. Але у кошичок, замість паски, кладемо лаваш, пахлаву, – розповідає львівська вірменка Гаяне Чнгрян. – Перед тим, як приступити до великоднього сніданку, маємо прогнати піст. На його початку з паличок робимо дідуся, на якому є 7 пір’їн. Вони символізують кожен тиждень посту. Перед Великоднем робимо бабу, яка на Пасху його проганяє. Тоді вже можна братися за непісну їжу».

Традиції греків дуже схожі до українських.

«Ми так само готуємо паски, малюємо крашанки. У кошичок кладемо масло, сир. Єдине – до церкви на посвячення не несемо м’ясо, ковбасу. Як повертаємося з храму додому, посвячене яйце обов’язково кладемо біля образів. Там воно має пролежати до наступного Великодня. Греки, як і українці, Великодні свята відзначають три дні – у неділю, понеділок, вівторок», – каже Надія Евкарпіді, керівник Західно-Українського грецького національно-культурного товариства у Львові.

Також великодні традиції грузинів майже не відрізняються від українських.

«Тільки у нас прийнято цілу ніч зі суботи на неділю проводити у церкві. Святити несемо червоні яйця, хлібну та сирну паски. Дехто до кошика кладе червоне вино, виноград. Але це вже забаганки кожного. Так, у нас на великодньому столі обов’язково має бути червоне вино, бо воно символізує кров Христа, яку пролив на хресті, та до церкви його нести не принципово. На Великдень ми не закриваємо дверей – раді кожному гостеві. Хоча кожен намагається святкувати у сімейному колі. У понеділок йдемо на цвинтар, аби згадати покійних родичів. Цілий тиждень після Великодня – сім днів – є для нас святковими”, – розповідає грузин, що мешкає у Львові, Георгій Кармашвілі. 10 років тому він одружився з львів’янкою та переїхав в Україну.