«У передвеликодню суботу, хоч би світ валився, мушу з родиною посвятити паску», – мер Дрогобича

реклама

«Я є затятим націоналістом. Вважаю, що націю тримають три речі: мова, віра, традиції. Великдень – це особливе свято, яке у собі поєднує віру та традиції. Це форма, в якій ми висловлюємо свою любов до Христа. Паска – свята страва моєї дружини. Багато років вона виходить дуже смачна. Головне, аби була печена її ручками, – усміхається. –  У дружини рецепт простий – пекти з любов’ю. Святити уже декілька років не ходжу. З кошичками до церкви відправляємо молодше покоління – онуків. Їх чекаємо вдома. Цілою родиною – виховали четверо дітей, маємо чотирьох онуків – збираємося на великодній сніданок. Старша дитина першу тарілку ставить мені як голові сім’ї. Разом сідаємо за стіл».

«Великдень вважаю найбільшим християнським святом. Це день не лише віри, надії, любові, а й прощення. Під час Великодніх свят є час подумати: хто ми? Для чого народжені? Чому Христоc віддав за нас життя? Велику увагу приділяємо традиціям. Уся родина задіяна у підготовці до Великодня. Мама, дружина та сестра печуть паску. До неї додають родзинки. Дехто любить пекти з маком. Моя мама проти такого, каже: «Це ж не кутя». Коли печуть, я в їх сторону навіть не дивлюся. Віримо, що якщо чоловік міситиме тісто, воно не підніметься. Також печуть баранчиків. Посвячений баранець цілий рік як оберіг стоїть біля образів. Я ж підтримую родинну традицію – копчу м’ясо. Для цього спеціальну пічку побудував. Мій прадід був відомим м’ясником, це з покоління в покоління передалося. Діти прибирають у хаті. Онуки діляться, хто яке вікно миє. Також перед Великоднем обов’язково маємо прибрати у саду. Раніше білили дерева, тепер юні біологи кажуть, що не варто, то своїми методами їх обробляють. У передвеликодню суботу, хоч би світ валився, мушу з родиною посвятити паску».

«Зазвичай паски освячуємо в Червонограді. Кошик завжди прикрашаємо писанками відомих місцевих майстрів. У кошику, звісно, має бути паска. Люблю солодку з родзинками. Дружина вміє пекти саме таку. Зараз, коли дочка підросла, допомагає мамі у цій справі. Кожен раз креативлять разом. Прикрашають виробленими з тіста хрестиками та квітами. На Великдень снідаємо вдома, а потім їдемо провідувати батьків. Моя мати мешкає в Завишені, я звідти родом, дружини батьки – у Волсвині. Кожен раз на свята відвідуємо родичів. Ідемо на цвинтар».

«Цього року на свята поїдемо до дочки у Львів. У Наталки (Наталка Петрик – учасниця шоу «Майстер-шеф» та переможниця програми «Модель XL», – LMN) багато заплановано заходів. То ми заодне підтримаємо її і подивимось, як Великдень у Львові святкують. Кажуть, там дуже цікаво, давно хотів поїхати, але ніколи не випадало нагоди. Повеземо із собою великодній сніданок, паску. Матір моєї дружини пече паски. І це вже незмінно впродовж багатьох років. Її паска не надто солодка, але дуже пухка виходить і смачна. Додає родзинок і, напевне, любові трохи, бо її випічка з нічиєю не зрівняється. Дружина б залюбки теж допомагала з пасками, але просто з часом не виходить. Працює заступником головного бухгалтера в міській лікарні. Крім того, зайнята в декоруванні міста. Перед Великоднем особливо багато роботи», – розповідає міський голова.

«Це моє хобі ще зі школи. Тещі вишив у червоно-чорних кольорах, тестеві на чорному полотні, своїй мамі – з красивими жовтими соняхами. На сорочці дружини також флористика. Ще тільки батькові не встиг. Зараз мало маю часу на вишивання. Переважно цій роботі виділяю по 15 хвилин увечері. Вишиваю хрестиком. Дружина теж любить таку роботу. Але здебільшого оздоблює бісером, – говорить Серняк. – До Великодня з пасками клопочуться дружина зі своєю тіткою. В суботу о 17-й йдемо до найближчої церкви, освячуємо паску, ковбасу, шинку, сир, хрін. Все традиційно. Наступного дня до сніданку сідаємо вже після ранкової служби».

«З дружиною ми разом 56 років. І майже весь цей час я смакую її пасками на Великдень. Я не особливо вибагливий і ніколи не пхаюсь до цього процесу. Це все моя Христина Антонівна. Має кілька рецептів і щоразу пече по кілька різних видів. Солодку, щоб можна було з’їсти на десерт, прісну, щоб смакувала до м’яса. Прикрашати помагають дочки і внуки. В суботу всі разом йдемо святити у церкві великодній кошик. Люблю ці свята, вони дають можливість зібратися всій дружній родині у сімейному колі. Двоє внуків, правнучка, дочки із зятями і я з дружиною. Є нагода всім поспілкуватися та набутися разом».