У Перемишлянах відбулася перша Хода пам’яті єврейської громади міста

9 листопада 2025 року у Перемишлянах вперше відбулася Хода пам’яті перемишлянських євреїв – меморіальний захід, присвячений 84-й річниці масових розстрілів, здійснених нацистами в урочищі Березина. Подію організувала громадська організація «Місто світові / Urbs orbi» у межах історичного проєкту «Перемишляни: переосмислюючи минуле». Ініціатором та координатором заходу виступив історик Олег Дух.

Цьогорічна Хода пам’яті мала символічну тему — «Імена». Як зазначає Олег Дух, головна мета заходу — повернути пам’ять про людей, яких намагалися позбавити не лише життя, а й імені.

«У юдейській і християнській традиціях Бог знає кожну людину по імені. Відновити ці імена – означає повернути людську гідність тим, кого нацисти намагалися стерти з історії», – підкреслив координатор проєкту.

Волонтери заходу — студенти історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка — підготували 84 стрічки з іменами реальних мешканців довоєнних Перемишлян, які загинули під час Голокосту. Це число відповідає 84-й річниці трагедії у Березині.

Учасники Ходи — сучасні перемишлянці, студенти та історики — пронесли ці імена вулицями міста: від Міського парку імені Богдана Хмельницького, де колись стояла синагога, до урочища Березина — місця масових розстрілів.

На шляху до Березини учасники зупинялися у шести «місцях пам’яті», де згадували історії загиблих: родину Ротфельдів, Моше Рокеаха, батьків Леопольда Клейнмана, сестру Самуїла Ґольфарда, музиканта-кравця Шиє Циблера, а також родину купця Ісаака Тюркіша.

На кожній зупинці залишали паперові аркуші з іменами — українською мовою та їдишем — і камінці, які в юдейській традиції символізують неперервність пам’яті.

Фінальна частина відбулася біля пам’ятного знаку у Березині. Ходу завершила спільна молитва за загиблих, під час якої пролунали слова 130-го Псалма — традиційної юдейської молитви за померлих. Завершальним акордом стала мелодія «Кадішу» Моріса Равеля, а волонтери промовили всі 84 імені жертв. Блакитні стрічки з цими іменами залишили на огорожі пам’ятного знаку — як символ повернення історичної пам’яті.

«Цього разу до Ходи долучилися близько десятка місцевих мешканців — людей, які не бояться виходити за межі стереотипів і готові пам’ятати кожного, хто жив у цьому місті», – зазначив Олег Дух.

Організатори вже планують продовження ініціативи у 2026 році.

До слова, до початку Другої світової війни близько половини населення Перемишлян становили євреї. Вони формували невід’ємну частину міської спільноти — від ремісників і торговців до лікарів, адвокатів і вчителів.
З приходом німецьких окупантів у липні 1941 року місто зазнало трагічних втрат: нацисти спалили синагогу, що була окрасою Перемишлян. У її полум’ї загинув Моше — син відомого белзького ребе Аарона Рокеаха. Сам духовний лідер белзьких хасидів дивом урятувався завдяки відвазі греко-католицького священника Омеляна Ковча, який зумів визволити його з охопленої вогнем будівлі.

Вже восени того ж року, 5 листопада 1941-го, окупаційна влада провела масову акцію знищення: близько трьох сотень єврейських чоловіків віком від 16 до 60 років було розстріляно неподалік міста. Серед загиблих – Герман Клейнман, батько всесвітньо відомого композитора та піаніста Леопольда Клейнмана-Козловського, який згодом став музичним консультантом Стівена Спілберга у фільмі «Список Шиндлера».

У Перемишлянах було створено Юденрат під керівництвом адвоката доктора Леона Ротфельда, батька майбутнього польського дипломата Адама-Даніеля Ротфельда. Згодом у місті заснували гетто, ліквідоване в травні 1943 року. Більшість його мешканців загинули в таборі смерті Белжець або під час розстрілів на місці.

Нагадаємо, батьки можуть подати заяву на отримання “Пакунку школяра”: як це зробити.