У понеділок Львів попрощається із чотирма Воїнами, які віддали своє життя за Україну

У понеділок, 11 травня, Львів попрощається із військовослужбовцями Владиславом Благословенним, Даниїлом Благословенним, Євгенієм Кузьменком та Ігорем Терендієм, які захищали Україну від російських окупантів.

Прощання із Ігорем Терендієм розпочнеться о 9:30 в Храмі Всіх Святих Українського народу (вул. Петлюри, 32).

Чин похорону всіх чотирьох воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87  (вул. Пасічна).

Даніїл Благославенний (20.09.2000 — 23.04.2026). Уродженець міста Луганськ.

Навчався у середній загальноосвітній школі №67 м. Львова. Згодом здобув професію сантехніка електрогазозварювальника у Державному навчальному закладі «Львівський професійний ліцей залізничного транспорту».

Зі слів рідних, Даніїл був добрим, спокійним і позитивним, захоплювався читанням.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому напрямку у складі 210-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Даніїла Благославенного залишилися мати, брати, сестри та родина.

Владислав Благославенний (29.01.1972 — 01.03.2025). Уродженець міста Добропілля Донецької області.

Навчався у середній загальноосвітній школі м. Добропілля. Згодом здобув кваліфікацію вчителя фізичного виховання у Луганському університеті. Проходив строкову військову службу.

Працював зварювальником у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЦВГ Україна».

Зі слів рідних, Владислав був дуже віруючим, активним, життєрадісним і позитивним, працьовитим і відповідальним. Був майстром спорту з плавання, захоплювався туризмом.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

У Владислава Благославенного залишилися дружина, сини, доньки та родина.

Ігор Терендій (27.05.1968 — 05.05.2026). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №40 м. Львова. Згодом здобув професію слюсаря-ремонтника у Державному навчальному закладі «Львівський професійний ліцей залізничного транспорту». Проходив строкову військову службу. Працював вогнетривником у сфері будівництва скловарних печей.

Зі слів рідних, Ігор захоплювався будівельною справою, риболовлею, малюванням та садівництвом, любив природу й тварин. Був надзвичайно відповідальним, чесним, щирим і відважним, завжди готовим прийти на допомогу рідним, друзям і побратимам. Вирізнявся людяністю, доброзичливістю та чуйністю, був справжнім патріотом своєї держави.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни». У Ігоря Терендія залишилися дружина, брат, двоє сестер та племінники.

Євгеній Кузьменко «Легіт» (19.05.1993 — 18.03.2026). Уродженець міста Кам’янка-Бузька Львівської області.

Навчався в ОЗЗСО І–ІІІ ступенів № 2 імені Григорія Тютюнника Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області. Згодом здобув освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка на географічному факультеті (кафедра туризму).

Працював у сфері проєктування та виготовлення меблів. Мав власну справу.

Зі слів рідних, Євгеній активно займався волонтерством. Вирізнявся добротою, відкритістю, гарним почуттям гумору та оптимістичним світоглядом. Охоче допомагав іншим, проявляючи самовідданість, навіть ціною власного життя. Був мужнім, відданим та надихаючим. Захоплювався грою на гітарі, гарно співав, упродовж багатьох років грав у футбол, організовував матчі, цікавився нумізматикою, історією та медициною. Проявляв любов до природи через фотополювання, мандри та турботу про вуличних тварин.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Дніпропетровському та Запорізькому напрямках у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Євгенія Кузьменка залишилися дружина, син, донька, батьки, брат та родина.