«Ми робили весілля – і всі про це знали. А хтось скористав моментом, бо зрозуміло, що нас не було дома. В хаті мала бути лише моя старенька хвора мати. Але напередодні я перевезла її до іншої оселі. На щастя, якби була б удома, її би ніхто не пожалів – убили би. Працювали в будинку професіонали в рукавичках та бахілах. Брали тільки ті речі, за якими їх потім не могли б вичислити. Ні планшетів, ні ноутбуку, ні мобільних старих не рухали. В сейфі ми тримали зареєстровану зброю, також не чіпали. Натомість винесли гроші, золото і срібло», – розповідає Оксана Бондар.