У вівторок Львів попрощається із трьома полеглими Героями

У вівторок, 12 травня, Львів попрощається із військовослужбовцями Олексієм Губським, Андрієм Ващуком та Юрієм Гавелком, які захищали Україну від російських окупантів, повідомили в міськраді.

Чин похорону Воїнів відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Андрія Ващука поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань № 87  (вул. Пасічна). Олексія Губського — на Голосківському кладовищі, поле 34-В. Юрій Гавелко спочиватиме на кладовищі в с. Рясне-Руське.

Андрій Ващук (08.09.1976 — 04.05.2026). Львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі № 23 м. Львова, згодом здобував освіту у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Проходив строкову військову службу. Працював у сфері обслуговування та логістики та приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був чуйним і небайдужим, завжди готовим допомогти. Відзначався мужністю, щирістю, чесністю та відповідальністю, мав добре серце, був надійним побратимом. Любив готувати, читати книги, особливо детективи.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Донецькому, Миколаївському та Херсонському напрямках у складі 40-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

У Андрія Ващука залишилися мати, донька, дружина, сестра та родина.

Олексій Губський (28.04.1977 — 08.05.2026). Львів’янин. Навчався у ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного Львівської міської ради. Проходив строкову військову службу. Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Олексій був добрим, щирим, життєрадісним, комунікабельним і активним, турботливим, завжди приходив на допомогу, вирізнявся патріотизмом. Захоплювався риболовлею та полюванням, любив читати, особливо детективи. Мав мрію стати медиком, яку згодом здійснив.

Був учасником АТО та Операції Об’єднаних сил у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Луганському, Південно-Слобожанському та Північно-Слобожанському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений численними відзнаками.

У Олексія Губського залишилися кохана, мати, син, донька, тітка, сестри, родина, друзі та побратими.

Юрій Гавелко (27.08.1988 — 08.05.2026). Львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі № 63 м. Львова, згодом — у Львівському державному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України та у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Проходив строкову військову службу.

Працював тренером у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту». Був майстром спорту України міжнародного класу зі стрільби з лука, членом національної збірної команди України, головою комітету атлетів та членом президії Всеукраїнської федерації стрільби з лука, багаторазовим переможцем і призером всеукраїнських та міжнародних змагань, рекордсменом світу, Європи та України. Виховав покоління юних українських спортсменів, які представляли нашу державу на офіційних міжнародних змаганнях найвищого рівня.

Юрій був володарем вагомих спортивних титулів зі стрільби з лука, зокрема: :

— срібний та бронзовий призер чемпіонату світу (2004);

— чемпіон Європи (2011);

— бронзовий призер чемпіонату світу (2012);

— срібний та бронзовий призер Гран-прі Європи (2012, 2018);

— срібний призер чемпіонату Європи (2019).

Зі слів рідних, Юрій був добрим, щирим, турботливим і оптимістичним, життєрадісним, любив дітей, вів активний спосіб життя, професійно займався стрільбою з лука та навчав інших, любив читати, був наставником, завжди підтримував інших і приходив на допомогу.

З 2019 року проходив військову службу за контрактом на посаді спортсмен-стажер спортивного взводу спортивної роти Навчально-спортивної бази літніх видів спорту Міністерства оборони України.

У Юрія Гавелка залишилися мати, кохана та родина.