У заявах путіна вже видно ознаки паніки, – Чубаров про удари по Криму

реклама

Останні удари по окупованому Криму посилюють позиції України, а в заявах путіна вже помітні ознаки внутрішньої паніки. Про це в етері «Львівської Мануфактури Новин» заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

За словами Чубарова, Україна поступово вибиває не лише паливну логістику ворога, а й енергетичну інфраструктуру, яка забезпечує окупаційні війська.

«Тепер вже пішли удари по об’єктах генерації електроенергії. Якщо палива немає, ускладнюється використання всього, що має мотори. А електроенергія може заміщувати функції тих чи інших об’єктів», – пояснив він.

Чубаров зазначив, що Крим фактично залежить від внутрішньої генерації, адже ззовні електроенергія на півострів не надходить. Він нагадав, що після припинення постачання електроенергії з материкової України росія була змушена побудувати на півострові дві великі теплоелектростанції – Таврійську біля Сімферополя та Балаклавську поблизу Севастополя. Саме вони сьогодні забезпечують значну частину потреб окупованого Криму в електроенергії.

«Треба зробити Крим вразливим з точки зору внутрішньої генерації електроенергії, бо ззовні туди нізвідки електроенергія не поступає і не поступатиме», – сказав голова Меджлісу.

Він також наголосив, що удари по логістиці впливають і на цивільних мешканців Криму, зокрема на тих, хто чекає на повернення України.

«Ці люди дуже сподіваються, що все буде доведено до завершення до благополучного для них завершення. Вони не хочуть знову розчаруватися, як було у 2023 році», – зазначив Чубаров.

Коментуючи останні заяви путіна, він заявив, що кремлівський диктатор уже не може запропонувати нічого нового, окрім шантажу та ультиматумів.

«У його коментарях я побачив ознаки внутрішньої паніки. Він намагається звинувачувати Захід, Україну, але нічого нового вже не може пропонувати», – підсумував Чубаров.

Зазначимо, у Львові та області нині проживають тисячі вимушених переселенців із Криму. Для багатьох із них новини про удари по військовій інфраструктурі окупантів та перспективи деокупації півострова залишаються не лише політичними повідомленнями, а й питанням майбутнього повернення додому.