Додамо, Тарас Матвіїв народився на Волині, однак з дитинства проживав у Жидачеві. Після завершення навчання у школі №1 здобув освіту на факультеті журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка, працював журналістом та активно займався громадською діяльністю.
Із початком Революції Гідності став учасником Майдану, входив до складу 3-ї сотні Самооборони Майдану та був співкоординатором «Пошукової ініціативи», яка займалася пошуком зниклих людей.
У 2015 році добровольцем долучився до Окрема добровольча чота «Карпатська Січ» та воював у Пісках. Після навчання у Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного проходив службу за контрактом у складі 24-ї окремої механізованої бригади на посаді командира взводу.
Загинув 10 липня 2020 року під час ворожого мінометного обстрілу поблизу села Троїцьке на Луганщині, рятуючи побратимів.
Указом Президента України Тарасу Матвіїву посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
На честь полеглого Захисника у Жидачеві назвали проспект, а рідна школа носить ім’я Героя України Тараса Матвіїва. Меморіальні дошки на його честь встановили також у Львові – на приміщенні факультету журналістики університету імені Івана Франка.