«Учора телефонує мені 19-тий сотник – такий Володимир зі Львова. Питає, чи я випадкового не знаю Миколу Рудника, можливо, родич. Кажу, що це мій брат. Новина була наче грім серед ясного неба. За п’ять років довелося багатьох побратимів поховати, але хоронити рідних – особливо боляче, – каже Ігор Рудник. – Дружина Миколи тяжко переживає. Вони лише у грудні одружилися, коли він був на лікуванні у військовому госпіталі. Особисте для Миколи було на другому місці. Найперше, він був патріотом. Ще у радянські часи в Умані знімав комуністичний прапор. Його розшукували спецслужби, змушений був переховуватися у Польщі. Засновував Народний Рух і Просвіту, Тризуб. Був засновником Конгресу Українських Націоналістів, активним учасником Майданів, сотником варти КУНу».