Умілець із Самбірщини самотужки зібрав трактор в орендованому гаражі (ВІДЕО)

46-річний мешканець Хирова Орест Земко самотужки змайстрував повнопривідний трактор. Працював над ним близько трьох років. Щоправда, тільки у вільний час, бо на життя заробляє за кордоном або різноробочим. Продавати помічника по господарству не збирається – використовуватиме для себе.

«То моє хобі. Я з дитинства любив всяке таке робити. Колись собі машинки сам збирав. Цей трактор – вже третій, який я створив. Першим був мінітрактор, десь років 18-20 тому. Продав його тоді за 500 доларів знайомому, бо дуже хотів. Дотепер служить! Інший продав в Рудки років зо п’ять тому. Теж продовжує працювати, нещодавно спілкувались з тим чоловіком», – розповідає LMN Орест Земко. У момент нашої розмови чоловік саме випробовує трактор у лісі.

За освітою чоловік електромеханік. Блок-схему траспортного засобу перед початком роботи намалював у зошиті від руки. Що б там не було – дотримувався її. Трактор збирав в орендованому гаражі. Сам мешкає на п’ятому поверсі багатоквартирного будинку. Каже, сусіди інколи з подивом випитували: де ж буде його використовувати.

«А я просто отримую задоволення від цього заняття. Збирав його як будинок: цеглинка за цеглинкою. Найбільше роботи вдалось виконати під час строгого карантину. Тоді кордони були закриті, роботи дуже не було, то я зранку до вечора майстрував. Дружина вже жартувала, чи не принести мені туди ліжко, бо здавалось, ніби я там живу. Насправді інтенсивної роботи було десь місяці три-чотири. Інколи процес ставав через те, що не було якоїсь деталі, треба було довго чекати-шукати. Інколи щось було важко визначити, як зробити. Я не поспішав. Давав собі час подумати. Буває, йду відпочивати, забіжу в гараж, подивлюсь, на чому зупинився і вже весь відпочинок про це думаю», – ділиться чоловік.

Всі роботи Орест виконує самотужки. Зізнається: людям інколи здається, що йому не вдасться самостійно таке зробити. А для нього це як своєрідний виклик, тож отримує ще більше натхнення.

«Деколи приходять знайомі подивитись, кажуть, що теж собі таке хочуть зібрати. Я завжди застерігаю, що то клопітка праця. Як не любиш крути гайок, бавитись з тим – то краще не братись. Бо можна вкласти гроші, почати, а потім шкодувати. До мене інколи звертаються з проханням зібрати на замовлення, але я наразі не погоджуюсь, бо то досить не просто. Одне діло, коли робиш собі й можеш почекати, подумати, а інше – коли людина чекає. Я вже пообіцяв собі, що поки не майструватиму нового, цей не продаватиму, але знаєте, як то є, коли щось любиш. Здається, ніби все, але тягне до тої роботи, тож повертаєшся знову й знову», – каже Орест.