«Усі відповіді однакові»: як родина зниклого військового зі Львівщини три роки чекає на звістку | Львівська мануфактура новин
«Усі відповіді однакові»: як родина зниклого військового зі Львівщини три роки чекає на звістку
03 Серпня, 20:14
logo-black

«Усі відповіді однакові»: як родина зниклого військового зі Львівщини три роки чекає на звістку

17 липня 2023 року військовослужбовець Назарій Шарик із Зимноводівської громади зник безвісти під час бойових дій поблизу Лимана Першого на Харківщині. Його дружина Ірина приблизно за місяць отримала офіційний документ про зникнення, згодом оформила виплати й пільги, а родина здала зразки ДНК. Та за три роки найважливішої відповідідосі немає: що сталося з Назарієм і де він перебуває.

Спочатку документи

Про зникнення чоловіка Ірина дізналася 22 липня, через п’ять днів після бою. Родина звернулася до командира бригади, отримала офіційне сповіщення й почала збиратидокументи.

«Ми звернулися до командира бригади. Потім отрималиофіційне сповіщення про зникнення. Приблизно через місяць мені видали документ про те, що чоловік є зниклим безвісти за особливих обставин»

За словами Ірини, у 2023 році процедура була складнішою: документи доводилося надсилати поштою до Києва. Родина подавала сповіщення про зникнення, витяг з Єдиногореєстру досудових розслідувань, копії паспорта, ідентифікаційного коду та інші документи. Попри це, значних затримок не було.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг і допомогудитині оформлювали через Пенсійний фонд. По грошовезабезпечення військовослужбовця довелося їхати до військової частини на Волині.

«Ми їздили у військову частину, писали всі заяви там. Зараз це вже значно простішебільшість питаньможна вирішити через територіальні центри комплектування»

Лише одного разу виплату затримали через оформленнядокументів батьками Назарія. Загалом, каже Ірина, державніслужби спрацювали без значних зволікань.

Документи є, конкретики немає

Після зникнення Назарія його донька та батько здали біологічні зразки для ДНК-експертизи.

«Процедура була простою. Ми приїхали до поліції, у дитини взяли мазок. Потім ще довелося чекати, поки інформацію внесуть до бази»

Відповіді від різних установ, за словами Ірини, мало відрізнялися одна від одної.

«Усі відповіді однакові: триває пошук, інформація перевіряється. Тобто будь-яка відповідь — це стандартний шаблон, де міняються тільки прізвище, населені пункти і дата»

Представник Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Панасюк пояснює: пошук інформації про зниклих безвісти Захисників і Захисниць України, встановлення факту їхнього перебування в полоні, організація повернення військовополонених та репатріація тіл загиблих з окупованих територій є складним багаторівневим процесом. До його реалізації залучені різні державні органи, посадові особи та міжнародні гуманітарні організації, кожен із яких виконує визначені законом повноваження. Саме тому в Україні, на жаль, не існує єдиного органу, який одноосібно здійснює пошук.

Найактивнішу роль у цій роботі відіграють Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, структури Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Національне інформаційне бюро України. Важливим міжнародним партнером є Міжнародний Комітет Червоного Хреста, який виконує гуманітарний мандат відповідно до норм міжнародного права.

Якщо Координаційному штабу вдається знайти нову верифіковану інформацію про перебування захисника в полоні чи його ймовірне місце утримання в рф ми про це одразу повідомляємо рідних через Особистих кабінет.

Поряд з цим, якщо родина отримує неофіційні повідомлення про можливий полон – дзвінки, фото чи відео – просимо їх передавати нам. Самостійно домовлятися з невідомими людьми, які просять гроші за «інформацію» або «допомогув поверненні», небезпечно. Також не варто публікувати копії документів, персональні дані, номери телефонів та інформацію про військову частину: цим можуть скористатися шахраї або співробітники ворожих спецслужб.

Що відбувається з виплатами

Адвокат, фахівець в галузі військового права Яромир Цімура пояснює: військовослужбовець може заздалегідь скласти особисте розпорядження й визначити, хто та в якій частціотримуватиме його грошове забезпечення в разі полону абозникнення безвісти.

Якщо такого документа немає, до 50% грошового забезпечення ділять порівну між особами першої черги: дружиною або чоловіком, законними представникаминеповнолітніх дітей, дітьми з інвалідністю з дитинства та батьками. Якщо таких отримувачів немає, до 20% можутьотримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законнимпредставником яких був військовий. Решту коштівзберігають за військовослужбовцем.

«Як правило, без особистого розпорядження сім’ївиплачується частина грошового забезпечення – до 50%. Решта коштів депонується на рахунку військовоїчастини до моменту повернення військового, зміни йогостатусу або визнання його померлим у судовому порядку. Після цього невиплачена сума входить до складу спадщини»

За словами адвоката, додаткову винагороду за участь у бойових діях розподіляють за тим самим принципом. Розмір виплат залежить від посади, звання, надбавок та інших складових грошового забезпечення конкретного військовослужбовця.

За чинним порядком документи на виплату можна подати до зручного за місцем розташування територіального центру комплектування та соціальної підтримки. ТЦК передає їхвійськовій частині, яка має ухвалити рішення протягом 15 днів після отримання заяви.

Ірина також оформлювала кредитні канікули. Сам кредит через зникнення людини не анулюють: до банку потрібноподати заяву та документи про службу і статус військового.

«Спочатку ми подали документи про проходженнячоловіком військової служби, а після його зникненнядовідку про статус безвісти зниклого»

Що робити, якщо установи не відповідають

Перші заяви родина подає через ТЦК та СП до командира військової частини. Якщо приходить відмова або відповідінемає, Яромир Цімура радить зберігати копії заяв і фіксувати дату кожного звернення.

«На практиці ефективним інструментом є адвокатський запит. Орган або установа зобов’язанінадати відповідь у встановлений законом строк, а сама відповідь чи бездіяльність у подальшому можуть бути доказами під час оскарження»

Далі можна звертатися до вищого органу, зокрема Міністерства оборони, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до адміністративного суду. Якщо для оформлення виплат треба підтвердити родинні зв’язки, проживання однією сім’єю чи перебування на утриманні, такий юридичний факт встановлює суд.

Коли чекати доводиться роками

Ірина сама не зверталася по юридичну чи психологічнудопомогу. Вона має юридичну освіту й тепер працюєфахівчинею із супроводу ветеранів.

«Я сама юрист за освітою, а зараз працюю фахівцем ізсупроводу ветеранів. Але знаю багато родин, яким такапідтримка справді необхідна»

У Центрі підтримки родин військовополонених і зниклихбезвісти кажуть, що люди найчастіше звертаються через постійну тривогу, емоційне виснаження, проблеми зі сном, страх поганої звістки та невизначену втрату. Упродовжостанніх двох років до Центру звернулися близько 3500 родин, серед них приблизно 1200 сімей зниклих безвістивійськовослужбовців.

За цей час фахівці надали 530 юридичних консультацій ізподальшим супроводом і 164 психологічні консультації. У Центрі також проводять групи підтримки та арттерапію.

Куди звертатися родині

Центр підтримки родин військовополонених і зниклих безвісти надає юридичні та психологічні консультації.

Західний регіональний центр Координаційного штабу акумулює всю наявну інформацію щодо можливого перебування Оборонців України в полоні. Здійснює координацію заходів із підтвердження факту полону, повернення військовополонених та репатріації тіл загиблих з окупованих територій.

Система безоплатної правничої допомоги консультує щодо виплат, відмов і звернень до суду.

Пенсійний фонд, органи соціального захисту та центри надання адміністративних послуг оформлюють пільги й частину соціальної допомоги.

Через портал «Дія» родина також може подати заяву до міжнародного Реєстру збитків у категорії А2.2 про душевний біль і страждання через зникнення близькогочлена сім’ї. Ця категорія не стосується матеріальних втратабо втрати доходу.

«Ми просто чекаємо»

Найважчою для Ірини залишається невизначеність. Життятриває, але спланувати його повністю неможливо. Кожентелефонний дзвінок може виявитися звісткою, на яку родина чекає понад три роки.

«Треба жити далі. Але кожного дня чекаєш. Це, мабуть, найважче».

User Image
Адріана Карапінка