“Вам треба повідривати руки”, – водій львівської маршрутки до жінки-інваліда

реклама

Наталія Павлишин

Вчора, 10 червня, у львівській маршрутці № 51 розгорівся скандал. У салон зайшла літня жінка, пред’явила посвідчення інваліда ІІ групи. Водія це розізлило. Почав кричати, звинувачувати жінку у підробці документу. Заявив, що для того, аби посвідчення було дійсне, “треба повідривати їй руки”.

Пасажири обурилися, один з них – Андрій Бакайчук – поскаржився на Гарячу лінію міста. Він також має інвалідність.

«У мене інвалідність з дитинства, – розповідає LMN Андрій. – Коли показав посвідчення, водій огризнувся , щось бубнів собі під ніс. А коли зайшла ця старша пані з посвідченням, завівся ще більше. Почав кричати, що ми собі понакупляли таких посвідчень, що жінці треба руки повідривати, аби була ІІ група інвалідності. Люди зауважили, що не розуміють його обурення, адже затрати на пільговий проїзд компенсовують. Та він кричав, що особисто йому ніхто нічого не компенсує і він що хоче, те буде говорити».

У коментарях до допису Андрія у фейсбуці дописувачі зазначають, що “на цьому маршруті працюють найхамовитіші водії».

На Гарячій лінії досить швидко відреагували на заявку Андрія Бакайчука і повідомили, що інформацію передали перевізнику.

Останнім часом у Львові частішають випадки, коли водії відмовляються везти пільговиків, спілкуються з ними у грубій формі. За неперевіреною інформацією, яку LMN надав один із перевізників, ситуацію загострює той факт, що насправді власники маршруток компенсації від міста не отримують. Із 1 лютого, відколи пенсіонерам дозволили їздити безкоштовно, їхні заробітки впали в рази.

“Те, що водій зірвався на невинну людину з інвалідністю, – неприпустимо. Але, повірте, часом то вже крик душі. Ти встаєш вдосвіта, до пізнього вечора возиш людей по тих корках, змучений, голодний – бо хочеш заробити якусь копійку. А чуєш одне: “Посвідчення!” – каже LMN власник маршрутки, яка курсує за маршрутом 25. – Я брав свій автобус кілька років тому в кредит. Тільки нещодавно виплатив борг. А тепер складаю гроші на ремонт – бо весь кузов погнив, треба варити. І за ці роки я жодної копійки від міста не отримав. Чому мовчимо? Бо нас лякають, що розірвуть договір і ми взагалі без роботи лишимося”.

реклама