«Важко завжди доводити, що найсильніша в світі» – Юлія Ткач про бронзу чемпіонату світу

реклама

Планетарна першість із вільної боротьби відбулася в Угорщині. Там Юлія Ткач виборола бронзу у ваговій категорії до 62 кілограм.

Шлях до медалі спортсменка почала із перемог над суперницями з Німеччини та Швеції, однак у поєдинку за вихід до фіналу львів’янка поступилася японці. Отож далі боролася за бронзову медаль.

«Для мене завжди перша сутичка є найскладнішою бо важко налаштуватися на змагальний лад. Однак дуже хвилювалася і в поєдинку за бронзу. Адже за медаль боролася з угоркою Маріаною Састін. Побоювалася що судді будуть лояльніші до суперниці, бо турнір відбувся у її рідній країні. Тому дещо «засушила» боротьбу та перемогла із мінімальним рахунком – 2:0,» – Юлія Ткач

Для Юлії Ткач – це вже четверта медаль чемпіонату світу. У колекції є ще золото, срібло та бронза планетарної першості, не потрібно забувати і про 6 нагород чемпіонату Європи.

«Мені багато хто каже зараз «дуже шкода, ти могла мати золото». Але я справді рада цій бронзовій медалі. Дуже важко з року в рік перемагати. Складноморально і психологічно витримувати такий натиск і завжди доводити, що найсильніша в світі», – каже Юля.

На турнірах Юлія завжди відчуває сімейну підтримку. Вдома на нагороди чекає син Ярослав, а на турнірах завжди поруч чоловік Олександр, який є особистим тренером борчині.

«Я не можу не пишатися Юлею. У неї за плечами – величезний об’єм роботи. Вона молодець» – розповідає Олександр Ткач

Борчиня каже, аби перемагати на міжнародних змаганнях важлива не лише фізична, а й психологічна підготовка. Юлі спокою додає улюблене хобі – перед турнірами жінка вишиває.

«Я більше на навчально-тренувальних зборах вишиваю, а не на змаганнях. Це заспокоює та розбавляє вечірній час. Іноді читаю, іноді вишиваю чи дивлюся фільм. Перед чемпіонатом світу я вишивала сім’ю ведмедиків. Ще зовсім трішечки залишилося до кінця, може на наступних зборах завершу.» – ділиться спортсменка.

Європейську та світову арену Юля Ткач підкорювала уже неодноразово. Але є ще одна вершина, яка поки що не підкорилася – олімпійська.

«Я готовий все віддати аби через два роки Юля повернулася з олімпійською медаллю. Це єдині змагання, які ми ще не вигравали. Ми віддамо і сили, і здоров’я заради цієї мрії – аби привезти додому олімпійську медаль!» – каже Олександр Ткач.

реклама