Ветеран з Новояворівська на протезі піднявся на Кіліманджаро

реклама

26-річний ветеран з Новояворівська Михайло Матвіїв піднявся на Кіліманджаро – найвищу точку Африки. Сходження відбулося з 28 січня по 2 лютого у межах проєкту «Друге дихання». Як розповіли у Львівській ОВА, пʼятеро військових з пораненнями, з яких четверо ветеранів з ампутаціями та їхня посестра, зійшли на вершину висотою 5895 м.

Експедиція тривала 6 днів – 4 дні підйому та 2 дні спуску. Підйом відбувався поступово, із зупинками в адаптаційних таборах на різних висотах, щоб мінімізувати симптоми гірської хвороби, яка виникає через перепади тиску, розріджене повітря та фізичне навантаження. Команда посилено готувалася до сходження 4 місяці.

«Учасником експедиції став і 26-річний військовий ветеран з Новояворівська Михайло Матвіїв. До служби у війську чоловік працював охоронцем, займався кікбоксингом та змішаними єдиноборствами, брав участь у змаганнях. 2021-го року пройшов відбір у спецпідрозділ «Омега» Нацгвардії України»,- йдеться в повідомленні.

Вперше захищав Україну на сході ще до повномасштабного вторгнення, а після нього – боронив державу на Київщині, Чернігівщині, Харківщині (де отримав перше осколкове поранення) та Донеччині. У Великій Новосілці під час зачистки ворожих позицій наступив на протипіхотну міну і йому відірвало ногу.

«Коли прийшов до тями, почав ходити в спортзал у госпіталі, це було дуже важко. Але я прагнув підтримувати тонус мʼязів та не давав їм атрофуватися, аби потім було легше стати на протез. Спорт ще до поранення був для мене “розрядкою”, після тренувань я почувався краще, зокрема й морально. Це для мене було і є психологічним розвантаженням», – ділиться Михайло Матвіїв.

Про сходження на Кіліманджаро Михайло відгукується позитивно, але зізнається, що цей досвід був навіть важчим фізично, ніж поранення. На вершині відчув, що болить рана на куксі, а також на висоті більше 3000 метрів боліла голова.

«На вершину ми вийшли на характері, але сходження вниз було ще важчим, ніж підйом. Загалом, на протезі складніше спускатися, ніж підійматися. В мене ще й нога натерта була. Вважаю цю експедицію моїм найважчим випробуванням у житті, не враховуючи війну. Але я кинув собі виклик і зробив це. Це навіть важче, ніж втрата кінцівки, адже фізичний і моральний стан такий, що болить все, підіймаєшся наче пʼяний. Але воно того було варте. На вершині Кіліманджаро відчував піднесення та заряд енергії, досягнули цілі – розгорнули шестиметровий прапор України. Нас підтримували багато альпіністів, що було дуже приємно. Ми всією командою показали, що наш народ може робити неймовірні речі, навіть незважаючи на поранення», – розповів Михайло Матвіїв.

За словами організаторів, мета проєкту «Друге дихання» підкреслює важливість якісних протезів і програм соціальної інтеграції, демонструючи, що навіть після важких поранень можна реалізувати амбітні цілі, ставати прикладом для інших та відкривати нові горизонти можливостей.

Під час експедиції знімали повнометражний документальний фільм «Друге дихання», який вийде у світовий та український прокати восени 2025 року.

реклама