Він також додав, що що перше ім’я Марії Тарасівни було Арета, і що вона певний час жила під іншим прізвищем. У 1934 році більшовики розстріляли її батька — письменника, перекладача і засновника пластового куреня «Лісові Чорти» Тараса Крушельницького. Через це сім’я була депортована до російського Курська. Після повернення до Львова під час Другої світової війни дівчинку Арету перейменували на Марію і, щоб уникнути переслідувань, записали під прізвищем Шушкевич.
Зазначимо, що Марія Крушельницька виступала із сольними концертами в Києві, багатьох містах України, а також у країнах Західної Європи та Америки. У її репертуарі були твори Л. ван Бетховена, Р. Шумана, Й. Брамса, О. Скрябіна, С. Рахманінова, А. Кос-Анатольського, Л. Ревуцького, В. Косенка, С. Людкевича, тощо. Вона також була солісткою симфонічних оркестрів Києва, Львова і Донецька, працювала під керівництвом диригентів М. Колесси, Ю. Луціва, С. Турчака та інших.
Виконавська майстерність Крушельницької вирізнялася симфонічністю, масштабністю, драматизмом, емоційністю та експресивністю. У її інтерпретаціях завжди відчувалася піднесеність почуттів, неповторний особистий тон інтонації та динамічна схвильованість. Вона була артисткою емоційного типу, а її індивідуальність проявлялась у мелодійній, щирій та небайдужій інтонації. Звукова палітра виконання була багатою й різноманітною, а стиль — глибоко романтичним і національним.
