Після масованих атак на українську енергосистему тема відновлюваної енергетики перестала бути лише питанням екології. Це відчули і на Львівщині: блекаути, перебої зі світлом і постійна загроза нових атак змусили бізнес, громади та мешканців області серйозніше замислитися над альтернативними джерелами енергії. Про перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні та зокрема на Львівщині ми поговорили з експертами Національного університету «Львівська політехніка»: Ігорем Щуром, доктором технічних наук, професором, завідувачем кафедри електромеханічних та електротехнічних систем та Олексієм Кузнєцовим, кандидатом технічних наук, доцентом, заступником директора Інституту енергетики та систем керування.
Як пояснює професор Національного університету «Львівська політехніка» Ігор Щур, сьогодні йдеться вже не лише про глобальні тренди:
«Відновлювані джерела енергії — це рух уперед. Світ поступово відмовляється від викопного палива, і цей процес пов’язаний не лише з екологією, а й з безпекою та стабільністю енергосистем».
Йдеться про джерела енергії, які природно поновлюються: сонячну, вітрову, гідроенергію, біомасу. Більшість із них прямо або опосередковано пов’язані із сонцем.
Ігор Щур пояснює:
«Фактично всі відновлювані джерела енергії пов’язані із сонцем. Воно формує клімат, рух повітря, водний цикл. Навіть біоенергетика — це енергія, накопичена рослинами під час фотосинтезу».
За його словами, головна особливість таких джерел — їхня відновлюваність і значно менший вплив на довкілля.
Проблема викопного палива — не тільки у вичерпності ресурсів, а й у впливі на клімат.
«Людство менш ніж за 200 років використало більшу частину органічного палива, яке формувалося мільйони років. Це порушило баланс планети, і ми вже бачимо підвищення середньорічної температури», — зазначає Ігор Щур.
Олексій Кузнєцов додає:
«Клімат змінювався завжди, але зараз людина стала ключовим фактором цих змін. І швидкість цих процесів безпрецедентна».
Водночас для України це ще й питання енергетичної незалежності.
Сонячна енергетика стрімко дешевшає і стає дедалі доступнішою. За словами експертів, ще приблизно 15 років тому встановлений ват потужності сонячної електростанції коштував близько 5 доларів, а сьогодні — менш ніж 20 центів. Проте її головний виклик — нестабільність.
«Є день і ніч, є хмарність, сезонні зміни. Без систем накопичення енергії велика частка сонячної генерації робить мережу менш стабільною», — пояснює Щур.
Аналогічна ситуація і з вітровою енергетикою:
«Перед будівництвом вітропарків рік або більше вимірюють швидкість вітру. Без цього неможливо оцінити ефективність станції».
Втім технології розвиваються швидко: сучасні турбіни стають потужнішими, а системи накопичення енергії — доступнішими.
Гідроенергетика забезпечує стабільну генерацію, але має складний екологічний баланс.
«Великі гідростанції часто означають затоплення територій, зміну екосистем і ландшафтів. Це складний компроміс між енергетикою та природою», — каже Ігор Щур.
Натомість біоенергетика, на думку експертів, залишається недооціненою:
«В Україні величезні обсяги аграрних і органічних відходів. У багатьох країнах це вже повноцінний енергоресурс».
Експерти не дають простих відповідей.
«Відновлювана енергетика — не швидке рішення для блекаутів. Для цього частіше використовують генератори або накопичувачі енергії. Але у довгостроковій перспективі децентралізована генерація робить систему стійкішою», — пояснює Олексій Кузнєцов.
Розподілена енергетика — коли замість кількох великих станцій працює багато невеликих джерел — сьогодні вважається одним із ключових трендів.
Якщо говорити про практичний вимір цього переходу, Львівщина вже сьогодні є одним із регіонів, де відновлювана енергетика розвивається найактивніше. За словами експертів, лише одна компанія на Львівщині вже реалізувала понад 100 проєктів сонячної енергетики для бізнесу. Тому у регіоні активно розвивається сонячна генерація, з’являються нові вітрові проєкти, а біоенергетика має додатковий потенціал завдяки аграрним і лісовим ресурсам.
Професор Національного університету «Львівська політехніка» Ігор Щур зазначає, що сонячна енергетика в області вже демонструє реальні результати:
«На Львівщині працює багато сонячних електростанцій різної потужності — від великих промислових до невеликих локальних станцій. І цей напрям точно буде розвиватися далі, адже технології стають доступнішими».
Окрему перспективу експерти бачать у вітровій енергетиці, особливо в Карпатському регіоні:
«Карпати мають хороший потенціал для вітрових електростанцій. Там уже встановлюють сучасні турбіни, і цей напрям може стати одним із ключових для області», — пояснює Ігор Щур.
Водночас біоенергетика залишається менш помітною, хоча саме вона може стати одним із найстабільніших джерел енергії для регіону. За словами експертів, відходи деревини, аграрного виробництва та органічні відходи можуть використовуватися як паливо, одночасно вирішуючи екологічні проблеми.
Для багатьох підприємств і громад області власна генерація електроенергії вже стала не лише екологічним рішенням, а способом убезпечити роботу під час можливих відключень.
Фахівці сходяться в одному: майбутнє — за поєднанням різних джерел енергії.
«Комплементарні джерела — наприклад сонце і вітер — добре доповнюють одне одного. Це дозволяє стабілізувати систему і зменшити потребу в дорогих накопичувачах», — каже Ігор Щур.
Також активно розвиватимуться:
Відновлювана енергетика сьогодні для України — це вже не просто про екологію чи модні світові тренди. Війна показала, наскільки вразливою є централізована енергосистема і наскільки країна залежить від стабільного електропостачання. Саме тому інтерес до альтернативних джерел енергії поступово переходить із теорії у практику.
Водночас експерти наголошують: відновлювані джерела не є швидким рішенням усіх проблем. Вони потребують інвестицій, технологій, часу і грамотного планування. Але в довгостроковій перспективі саме поєднання різних джерел енергії, розвиток локальної генерації та сучасних енергомереж може зробити українську енергетику більш стійкою, гнучкою і незалежною.
Ймовірно, після війни цей напрям стане одним із ключових для відбудови країни. І не лише з економічних чи екологічних міркувань, а передусім як питання безпеки та стабільності.
Матеріал підготувала Леськів Юлія
Найближчим часом наші менеджери дадуть відповідь
