«Не стало світлої, доброї та щирої людини. Він просто випромінював позитив. Добра посмішка ніколи не сходила у нього з обличчя. У Сороках-Львівських його ж ніхто не називав Василем, то був наш Василько Островський, – розповідає LMN керівник відділу освіти Мурованської ОТГ Єва Леськів. – Василько з молодшим братом батьки виховували у патріотичному дусі. Як тільки розпочалася війна, Василько одразу пішов на фронт. Вважав своїм обов’язком захищати рідну країну. Він умів щиро любити. Любив Україну, своїх батьків, у своєму синочкові, якби міг, то б розчинився».