Вмирають навіть діти, але карантин ігнорують: волонтерка про ситуацію з COVID на Львівщині

реклама

«Плюс-мінус забезпечення є. У Львові такої критичної ситуації, як у Києві чи як в Одесі, немає, але вже починається. Є у нас окремі райони, де просто жах. Наприклад, Новояворівська лікарня. Пацієнти, які там лежать, розповідають про один концентратор на п’ятьох. На днях в істериці подзвонила місцева сімейна лікарка і випрошувала концентратор зі словами “допоможіть врятувати пацієнта, бо він у лікарні, де немає кисню”. У них постійні перебої, чи то вони його вимикають, чи ще якась проблема – ні від кого не можу добитися правди. І хоч ми не видаємо концентратори до лікарень, бо це апарат виключно для домашнього користування, змушена була дати. Був ризик, що пацієнт не переживе ніч, перебуваючи в лікарні!» – відзначила Наталя.

«Кисень у нас не централізований, а балонний. І поки перемикаємо їх – проходить хвилин 5-10. Великого страху для життя людини немає, але такого, звісно, і не має бути. Намагаємось попереджувати критичні ситуації, утеплюємо обігрівачами редуктори, аби не перемерзали. Підняв зарплату сантехніку, бо як піде – нікому просто буде і це робити. Плануємо ставити 5-тонну бочку, але то буде не раніше січня в реальності, бо не було фінансування. Поки щодня возимо кисень зі Львова. На день іде до 80 балонів. На госпіталізацію беремо переважно киснезалежних», – розповів він.

«Централізовано кисень у лікарні не розвели. Де вони були всі ці 9 місяців? Я у березні криком кричала: «Давайте зробимо у 4-й лікарні, на базі якої розташований госпіс, кисневу систему. Він там ніколи зайвим не буде». Ні, не треба, казали. А коли примахнуло, нарешті у жовтні почали робити проєкт. Багато втраченого часу, зокрема і через вибори. Половину грошей використано просто нераціонально», – запевнила волонтерка.

«Останні дні телефон замовк, і я так розумію, що люди, яким потрібен кисень, більш-менш госпіталізуються. Кілька днів тому лікарня в Рудках попросила постіль і чашки. Кажуть, що там немає реанімації. Минулої п’ятниці мені дзвонили люди, просили перевести родича в реанімацію через погіршення стану, бо місцевий лікар сказав, що такого відділення не мають. Ту людину таки забрали до Львова», – наголосила Наталя.

«На вулицях безліч людей і машин, навіть у неділю були затори в центрі. Багато хто досі носить маску під носом. Думають, що закони фізики для них не працюють. Але водночас хворіють і молоді, і діти. У двох хлопчиків був посткоронавірусний менінгіт. У ще однієї дівчинки сатурація 85%, на кисні зараз. А влітку на ШВЛ у Львові була навіть 3-річна дівчинка. Вижила. На жаль, двоє дітей померло. В одного із них точно було ускладнення від коронавірусу. Чула ту дику історію, де батько віддав свою кисневу маску синові і помер. Це катування, як і класти кисневозалежних людей у лікарні без кисню. А тим часом наш президент із температурою 37 просто займає чиєсь місце в лікарні. Таке враження, що просто відірваний від реальності», – підсумувала волонтерка.

«Ситуація у Львові така сама, як і по всій Україні приблизно. Лікарні завантажені. Проте місцеві забудовники погодились допомогти місту і в дуже швидкому темпі відкривають більше нових ліжок із киснем, інакше були би величезні проблеми. Але зникають з аптек антибактерійні препарати. І це нова проблема. Бо лікар буде, ліжко буде, кисень теж, а от ліків може не бути. Хіба що перейдемо на простіші антибактерійні препарати», – зазначив львівський лікар Тарас Жиравецький, який є позаштатним радником Садового з питань медицини.