«Як стаєш на бік людей – ти страшний ворог, тебе треба прибрати!» – колишня працівниця геріатричного центру

реклама

Із комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський геріатричний пансіонат” на днях звільнили старшу медсестру Надію Романяк. Мовляв, вона неналежно виконувала свої обов’язки. Проте на бік жінки стали молодші медпрацівники та санітарки, а ще постояльці закладу. Вважають, із пансіонату навмисне «прибирають неугодних», щоб не заважали красти та наживатися на немічних пенсіонерах.

«Не маю іншого пояснення, крім того, що на якомусь етапі просто стала заважати адміністрації. 25 років пропрацювала у тому закладі. Була старшою медсестрою, жодних зауважень, жодних нарікань на мою роботу не було, – розповідає Надія Романяк. – Понад два роки тому у нас змінився директор. Його підхід до роботи одразу був дивним. Усю відповідальність за роботу молодшого персоналу переклав на мене. У нас в закладі більше 300 постояльців. Багато лежачих. Одна санітарка обслуговує 24 лежачих хворих. Не вистачає робочих рук. Не все встигаєш, бо кожного переодягти, помити, когось нагодувати. А тебе ще заставляють технічні роботи виконувати, двері малювати. Деякі люди не витримували, звільнялися. А хто буде тут триматися за зарплату 3,5 тисячі? Просила директора – почуйте працівників, візьміть ще людей на роботу. Нема кому працювати з хворими. Впирався. А потім й взагалі почав звинувачувати мене, що в усьому я винна, адже не вмію налагодити роботу персоналу. У березні звіт був. Перед вищим керівництвом директор виголошував полум’яні промови, як добре працює і яке чудове перебування постояльців у геріатричному пансіонаті. А про те, як майже на виснаження працюють його підопічні, ні слова. Я виступила і розказала про це. Після того мені дали догану. Впала у немилість. Нещодавно дали ще одну догану, бо дозволяю мінятися змінами санітаркам. І звільнили. Думаю, причина в іншому».

Жінка каже, не її першу незаконно звільнили з роботи. Кілька місяців тому так само повелись із заступником директора Орисею Фасоляк. Вона вказувала на помилки адміністрації. За два місяці роботи її попросили піти, мовляв, не пройшла випробувального терміну.

«Та чорнота, з якою я стикнулася у закладі, мене досі мучить. І я таки доб’юсь через суд, повернусь назад і доведу розпочате. Там потрібно навести порядок у всіх напрямках роботи – і зі ставленням до працівників, і до хворих, – говорить Орися Фасоляк. – Те, на що прийшла, мене просто лякало: гнилі матраци, на яких сплять люди, несвіжа почорніла риба, якою їх годують, прострочені медикаменти, подвійні бухгалтерії. І постійний плач пенсіонерів, що в них забирають пенсії. Почала з’ясовувати, чому все так. Мене й звільнили. Директор і бухгалтер, яка завідує всіма тими схемами, зрозуміли, що я не потрібна їм. Там в принципі, як стаєш на захист людей, то ти страшний ворог, тебе треба прибрати».

У закладі серед постояльців – багато інвалідів. Для них періодично допомогу привозять волонтери та благодійні організації. Доброчинці також жаліються на дирекцію закладу.

«З директором просто неможливо спілкуватися. Останнім часом особливо. Привезли якось допомогу: побутову хімію, миючі засоби, предмети особистої гігієни, швабри, відра. Коли відвідували стареньких наступного разу, просто були вражені, адже санітарки продовжували мити підлоги старими смердючими рушниками. Питали директора, а де те все, що передали. А він у крик, мовляв, передали б, то було би. А нічого не привезли, то і нема. Тепер стараємося, якщо щось привозимо, то особисто в руки людям віддавати, а не на заклад. Бо все йде, як в чорну діру», – говорить волонтерка Марія Козак.

Ситуацію з розкраданням гуманітарної допомоги у пансіонаті підтверджує і звільнена заступниця.

«Вся ця допомога, яку привозили дівчата-волонтери і яка надходила з-за кордону, складалася, зазвичай, в окремій кімнаті. Але в ній постійно рилися працівники, приближені до адміністрації. Порошки, побутова хімія – все це вивозилось через задні двері. Коли вони вже понаїдаються? – додає Фасоляк. – Надію Василівну теж звільнили, бо це присікала, заважала у тих чорних справах».

«У нас пансіонат як якась окрема держава. Директор, лікар –психіатр, головний бухгалтер роблять, що хочуть. Хто їм не кориться – звільняють. У них немає поваги і жалю ні до тих бідолашних хворих, ні до колег. Тебе можуть образити, принизити, зганьбити перед усіма. Іноді дивитися на це все не можна спокійно. Як просто видираються залишки пенсії в тих хворих. Людина би собі якогось масла купила, чи ковбаси. Ні, все забирають. Ми казали, як звільнять старшу медсестру, напишемо також заяви, бо там більше нема з ким працювати. Вона хотіла порядку і дбала, щоб призначене йшло для хворих, а не на ліво. Її просто з’їли», – каже санітарка, просить не називати її.

Директором пансіонату на даний час є Микола Модь. LMN намагалася взяти у нього коментар, але по телефону повідомили, що він у відпустці, а його особистого номеру телефону не розголошують.

реклама