З чотирма Героями сьогодні попрощаються у Львові

В суботу, 11 травня, Львів попрощається з чотирма воїнами, які загинули, захищаючи Україну на фронті – Віталієм Лебяком, Василем Жемелою, Антоном Сотником та Василем Яброцьким. Про це повідомили у Львівській міськраді.

Чин похорону Віталія Лебяка та Василя Жемели розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Чин похорону захисника Антона Сотника розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Голосківському кладовищі.

Чин похорону захисника Василя Яброцького розпочнеться о 15:00 у храмі Пресвятої Богородиці Володарки України (вул. Новознесенська, 34). Поховають воїна на Голосківському кладовищі.

37-річний Василь Жемела уродженець села Забір’я Львівської області. Навчався у місцевій школі, у 2004 році вступив на географічний факультет ЛНУ імені Івана Франка. Згодом обіймав посаду лаборанта на кафедрі геоекології і фізичної географії факультету.

Також протягом кількох років працював над реалізацією ГІС-проєктів, а потім – у торгівельній сфері. Останнім часом займався ремонтними роботами. Захоплювався електронікою, рибальством, любив мандрувати Карпатами.

Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, вступив до лав Збройних Сил України. У складі 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ брав участь у боях на Бахмутському, Мар’їнському, Запорізькому та Авдіївському напрямках. Певний час був командиром підрозділу РЕБ.

За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».

У Василя Жемели залишилися батьки, дружина, донька, брат, сестра, швагри та племінники.

44-річний Віталій Лебяк народився в селі Волошиново Львівської області. Навчався у місцевій школі. Згодом вступив до Новояворівського вищого професійного училища. Після завершення навчання проходив військову службу у Борисполі.

Працював у торгівельній сфері. Свого часу захоплювався рибальством і мисливством.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив незалежність та суверенітет держави у складі військової частини А4599. Виконував бойові завдання на території Донецької області.

У Віталія Лебяка залишилися мама і сестра.

42-річний Антон Сотник львів’янин. Навчався у колишній Спеціалізованій школі №53. Впродовж 2014-2018 років проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції на посаді навідника-оператора механізованої роти механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

За самовіддані дії під час оборони держави був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до ЗСУ та захищав Батьківщину у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Попри отримане у Бахмутському районі поранення, після лікування повернувся на фронт до побратимів. У квітні 2023 року у боротьбі із загарбником отримав друге поранення.

У Антона Сотника залишилися мама, дружина, син, брат, свекруха та швагро.

43-річний Василь Яброцький уродженець села Боберка Львівської області.

Навчався у місцевій школі та у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського.

Після завершення навчання проходив військову службу у Самборі. Входив до складу миротворчого контингенту в Лівані. Після повернення працював спершу у Державній службі охорони при МВС України, згодом – у Державній автомобільній інспекції. За станом здоров’я був змушений достроково вийти на пенсію. Захоплювався автомобілями.

Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист держави від окупантів до складу 704-го окремого полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України. Впродовж певного періоду виконував завдання на території Харківської області.

У Василя Яброцького залишилися батьки, дружина, двоє дітей, три сестри та брат.