З трьома полеглими Захисниками сьогодні прощаються у Львові

В суботу, 31 серпня, львів’ян та гостей міста закликають долучитись до міських церемоній прощання із загиблими Захисниками – Іваном Вовчанським, Юрієм Реверою та Орестом Кравчуком.

Як повідомили у міській раді, прощання та чин похорону воїнів Івана Вовчанського та Юрія Ревери  розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Чин похорону Ореста Кравчука розпочнеться о 16:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 16:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають усіх трьох захисників на Личаківському кладовищі.

51-річний Юрій Ревера «Граф» львів’янин. Навчався у Ліцеї міжнародних відносин імені Василя Стуса та СЗШ № 54. Деякий час працював на заводі факсимільно-телеграфної апаратури в Бюро промислової естетики.

Вищу освіту за спеціальністю «Історія України» здобув на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Працював у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника, згодом – у Музеї історії Львівського національного університету імені Івана Франка. Був одним із укладачів фундаментального видання «Енциклопедія Львівського Університету».

Юрій Ревера – укладач покажчика з топографії знахідок античних монет на території Західної України, автор наукових публікацій, активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. Близькі характеризують Юрія як життєлюба, оптиміста, інколи навіть авантюриста, який дуже любив Карпати і добрий гумор.

Впродовж 2008 – 2022 років був співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України, де обіймав посади історика, археолога та молодшого наукового співробітника. За словами колег, Юрій володів ґрунтовними знаннями у сфері нумізматики. Через його руки пройшла не одна тисяча монет. У складі археологічних експедицій брав участь у розкопках та розвідках чи не у всіх куточках України. Володів кількома мовами, серед них польською і болгарською.

З початком повномасштабного російського вторгнення став на захист Батьківщини до лав 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Згодом продовжив службу в 414-у окремому полку ударних безпілотних авіаційних систем Військово-Морських Сил ЗСУ. Виконував бойові завдання на Донеччині, Харківщині та Херсонщині.

Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

У Юрія Ревери залишилася дружина, донька, син та мама.

35-річний Орест Кравчук народився в селі Ділове Закарпатської області. Навчався у Рахівській школі №1. Вищу освіту за спеціальністю «художня обробка металу» здобув у Львівській національній академії мистецтв.

Працював у студії розробки ігор “Dreammate”, де займав посаду технічного художника. Любив розробляти розширення для програми “Blender”, технічне забезпечення для комп’ютерних ігор та займався художньою роботою з металом. Любив читати та грати в комп’ютерні ігри.

Під час повномасштабного російського вторгнення захищав Україну в 151-й окремій механізованій бригаді оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України.

В Ореста Кравчука залишились дружина, мама, тато, сестра, швагро та племінник.

33-річний Іван Вовчанський уродженець Червонограда Львівської області. Навчався у львівській школі №90. Закінчив факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. За словами близьких, Іван любив досліджувати релігієзнавство, вивчати філософію та був палким націоналістом.

Був учасником Антитерористичної операції, під час якої захищав Україну в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід“ Сухопутних військ Збройних Сил України.

Із початком повномасштабного російського вторгнення боронив державу в лавах 5-го батальйону спеціального призначення «Любарт» 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Східного оперативно-територіального об’єднання. Виконував бойові завдання на Донеччині.

В Івана Вовчанського залишились мати, батько та брат.