Завтра Львів попрощається із ще трьома Героями, що загинули від рук окупантів

реклама

Завтра, 12 червня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Ростислав Лівач, Юрій Чепіль, Роман Ковалишин захищали Україну від російських окупантів. Про це повідомили у Львівській міськраді.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Воїна Ростислава Лівача поховають на Личаківському кладовищі, воїна Юрія Чепіля – на кладовищі у селі Дмитрів Червоноградського району, воїна Романа Ковалишина – на Голосківському кладовищі.

Ростислав Лівач («Рос»). 37 років. Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №59 міста Львова. Займався в секції із фехтування, де став кандидатом у майстри спорту із фехтування на шаблі. Вищу освіту здобув у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського.

Після завершення навчання займався підприємницькою діяльністю, де співпрацював з різними компаніями у сфері ІТ, експлуатації й обслуговування верстатів з числовим програмним управлінням та створював координатні верстати.

«Ростислав був допитливим, розсудливим, доброзичливим і веселим хлопцем, умів дотепно змалювати пригоду та цінував хороший жарт. Був людиною, якій завжди вистачало сил і часу для родини, друзів, побратимів. Ростик завжди був легким на підйом, і завжди підтримував ідею про поїздку. Понад усе любив життя, не міг відмовити в допомозі близьким чи друзям. Душа компанії, брався за будь-яку справу і робив це до кінця. Йому ніщо не заважало очолити навіть абсолютно незнайомих людей, об’єднати єдиною ідеєю – і це все з посмішкою на обличчі. Надзвичайно простий і щирий у спілкуванні, легка і світла людина, завжди вмів розговорити, розрадити, підтримати, розсмішити», – згадують близькі.

Із початком повномасштабного російського вторгнення боронив Україну у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, а згодом – у складі 78-го окремого десантно-штурмовому полку «Герць» Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «Хрест Десантно-штурмових військ». Виконував бойові завдання на території Донецької області.

У Ростислава Лівача залишилися мати, батько, бабуся та брат.

Юрій Чепіль. 46 років. Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №36 міста Львова.

Професійно-технічну освіту за спеціальністю «столяр з виготовлення художніх меблів» здобув у Професійно-технічному училищі №17 міста Львова (зараз – Ставропігійське вище професійне училище).

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОЗДОББУД», ТзОВ «ДІ.ВІ. ЕС» та ТзОВ «Завод Стеко».

«Юрій завжди був чуйним, привітним та відповідальним до усього, що починав», – згадують родичі.

Під час повномасштабного вторгнення російської федерації захищав Україну у складі військової частини А4821 Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківському, Запорізькому, Донецькому напрямках.

У Юрія Чепіля залишилися дружина, донька, мати, бабця, сестра та племінник.

Роман Ковалишин. 48 років. Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №32 міста Львова. Проходив військову службу у лавах 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський бронетанковий завод» на посаді «слюсар з ремонту бронетехніки». У вільний від роботи час полюбляв музику, малювати та переглядати фільми.

З початком повномасштабного вторгнення рф повернувся до лав 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, де виконував бойові завдання на території Донецької області.

У Романа Ковалишина залишилися дружина, двоє дітей, мати та брат з дружиною.