Завтра Львів попрощається ще з двома Захисниками України

Завтра, 15 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Володимиром Сойком та Богданом Дуликом, які захищали Україну від російських окупантів. Про це повідомили у Львівській міськраді.

Зранку о 09:45 у храмі Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Сяйво, 60) відбудеться молитва і прощання з воїном Володимиром Сойком.

Чин похорону захисників Володимира Сойка та Богдана Дулика розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Воїна Володимира Сойка поховають на Личаківському кладовищі, а воїна Богдана Дулика – на Сихівському кладовищі.

Володимир Сойко. 30 років. Уродженець села Гримайлівка Львівської області.

Навчався у Ліцеї «Гроно» Львівської міської ради. Здобував освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» (тоді – Інститут).

У 2015 році покинув навчання та добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників. Проходив службу у складі Військової служби правопорядку, виконував завдання у зоні проведення антитерористичної операції.

Після повернення почав працювати агентом техпідтримки у міжнародних компаніях. В юності займався бальними танцями. Любив мандрувати горами та захоплювався бігом, брав участь у напівмарафонах та мріяв про марафон.

Із перших днів повномасштабного вторгнення рф добровольцем став на захист держави. Впродовж останнього періоду давав відсіч окупантам у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на Донеччині.

У Володимира Сойка залишилися батьки, двоє братів, цивільна дружина та величезна родина.

Богдан Дулик. 48 років. Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №73. Здобув професійно-технічну освіту у місцевому училищі.

Після завершення навчання проходив строкову військову службу.

У мирний час працював у Приватному акціонерному товаристві «Львівський електроламповий завод «Іскра», а впродовж останнього часу – у будівельній сфері. У вільний час захоплювався футболом. Був винятково спокійною людиною і допомагав кожному, хто цього потребував.

Із початком повномасштабного вторгнення рф добровольцем став на захист Батьківщини до складу військової частини А4728. Виконував завдання на південному напрямку.

У Богдана Дулика залишилися дружина, донька, брат і сестра.