Завтра Львів попрощається з трьома Героями, які воювали з перших днів повномасштабного вторгнення

У вівторок, 2 січня, Львів попрощається з військовослужбовцями Юрієм Демчишиним, Ігорем Іванюком та Андрієм Остапчуком, які загинули на війні з росією, повідомили у Львівській міськраді.

Чин похорону Юрія Демчишина та Ігоря Іванюка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Чин похорону воїна Андрія Остапчука розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі.

40-річний Юрій Демчишин львів’янин. Навчався у Львівській СЗШ №7, у Середньому професійно-технічному училищі №32 (сьогодні – ДНЗ «Львівське вище професійне училище технологій та сервісу») та ДНЗ «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг».

До війни працював у мережі магазинів “FOXTROT”. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 128-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони ЗСУ. Боронив суверенітет та незалежність держави на східному напрямку.

У Юрія Демчишина залишилися батько, брат та двоє маленьких племінників.

52-річний Ігор Іванюк народився у Дубно Рівненської області. Здобув середню освіту у місцевій школі. Закінчив Дубенський фаховий медичний коледж Рівненської медичної академії, згодом вступив до НУ «Львівська політехніка». Після завершення навчання проходив військову службу в армії, де здобув звання «старший сержант».

Ігор Іванюк брав участь у подіях під час Помаранчевої революції та Революції Гідності, активно організовував заходи з метою відродження національної пам’яті. За словами близьких, він був «непересічною людиною», «натхненником і локомотивом» і «реальними діями показував як треба захищати Україну». Поза громадською діяльністю займався приватним підприємництвом, у вільний час захоплювався автомобілями.

Із перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини. Спершу боровся із окупантами у лавах батальйону «Свобода», давав відсіч ворогу на Київщині. Згодом боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на Донеччині у складі 5-ї окремої штурмової Київської бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Ігоря Іванюка залишилися дружина, двоє синів, донька та двоє онуків.

36-річний Андрій Остапчук уродженець села Переможне Львівської області. Навчався у Комарнівській опорній школі. Здобув професійно-технічну освіту у Львівському вищому професійному художньому училищі.

Після завершення навчання проходив військову службу у 169-му навчальному центрі «Десна» Сухопутних ЗСУ, згодом – у Яворові Львівської області. Повернувшись, займався детейлінгом автомобілів.

Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист Батьківщини до лав 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку на посаді оператора відділення протитанкових ракетних комплексів. За особисту мужність був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

У Андрія Остапчука залишилися мама, дружина, 6-річний син, сестра, племінники та велика родина.

Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.