Завтра Львів попрощається з трьома захисниками

У п’ятницю, 8 вересня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Давид Буков, Сергій Кузьма, Андрій Грушка загинули від рук російського окупанта, захищаючи Україну. Про це повідомили у Львівській міській раді. 

Чин похорону розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 10:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Давид Буков. 21 рік. Уродженець села Концово Закарпатської області.

Навчався у Ліцеї “Львівський”. У вільний час захоплювався музикою, майстерно грав на гітарі та мав винятковий хист до співу.

З початком повномасштабного вторгнення, попри відсутність військового досвіду, добровільно став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання спочатку у лавах 63-ї окремої механізованої бригади, а згодом – у складі військової частини А7788. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками.

Давид був сиротою. У Героя залишилися близькі друзі.

Сергій Кузьма. 48 років. Львів’янин.

Навчався у колишній Середній спеціалізованій загальноосвітній школі №8 міста Львова (сьогодні – Ліцей № 8 Львівської міської ради). Здобув освіту на факультеті з підготовки фахівців для підрозділів слідства Львівського державного університету внутрішніх справ.

Лейтенант поліції, проходив службу у правоохоронних органах міста Львова. У вільний час захоплювався кіно, обожнював подорожі на автомобілі.

З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Спершу виконував завдання у складі батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів». Згодом боронив державу у лавах 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України. Загинув, рятуючи своїх побратимів від ворога.

У Сергія Кузьми залишилися батьки, донька та цивільна дружина.

Андрій Грушка. 55 років. Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 міста Львова. Здобув професійно-технічну освіту у місцевому училищі за спеціальністю «маляр, тинькар». Після завершення навчання проходив військову службу у красноярському краї (рф).

У мирний час працював за фахом у будівельній компанії. Любив рух та мав чудову фізичну форму, багато часу проводив зі своєю улюбленою собакою.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини. Спочатку проходив військову службу у складі 10-го окремого стрілецького батальйону, згодом боронив територіальну цілісність та суверенітет держави у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Грушки залишилися дружина, дві доньки, зять та сестра.