Після завершення навчання працював вчителем української мови та літератури у Джанкойській загальноосвітній школі I-III ступенів №3. У 1993 році разом із дружиною перебрався до міста Нововолинськ, де згодом працював учителем української мови та літератури, а також очолював музичний гурток у Нововолинському центрі дитячої та юнацької творчості. У 2000-му році прийняв рішення присвятити себе служінню Церкві та був переведений на посаду пастора у Західній Конференції Церкви адвентистів сьомого дня.
У 2007 році родина переїхала до Львова, де Олександр Коберник став засновником та першим директором приватного ліцею «Живе Слово», паралельно здійснюючи пасторське служіння. Згодом працював учителем початкових класів у ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради. Із початком повномасштабного вторгнення росії добровольцем став на захист України. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Бойовий медик.
У Олександра Коберника залишилися дружина та троє дітей.
