Завтра у Львові попрощаються з трьома полеглими Захисниками | Львівська мануфактура новин
Завтра у Львові попрощаються з трьома полеглими Захисниками
13 Листопада, 20:00

Завтра у Львові попрощаються з трьома полеглими Захисниками

Завтра, 14 листопада, у Львові відбудеться прощання з трьома українськими Військовослужбовцями — Сергієм Максимовим, Дмитром Трофімовим та Юрієм Пужайлом, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців Львова та гостей міста прийти віддати шану полеглим Воїнам, а також у цей час утриматися від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, орієнтовно об 11:40, на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання.

Поховають Захисників на різних міських кладовищах:

Сергія Максимова — на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).

Дмитра Трофімова та Юрія Пужайла — на Голосківському кладовищі, на полі №34-В.

Вічна пам’ять і шана Героям, які віддали життя за Україну.

Біографічні довідки Захисників

Дмитро Трофімов (21.06.1974 — 05.02.2025)

Народився Дмитро 21 червня 1974 року у Львові. Навчався у школі «Лідер» (раніше — середня загальноосвітня школа №16), а після її закінчення здобув фах автомеханіка у Львівському вищому професійному училищі дизайну та будівництва.

У свій час проходив строкову військову службу, згодом займався підприємницькою діяльністю.

Рідні згадують Дмитра як добру, веселу та життєрадісну людину. Він любив подорожувати, захоплювався гірськолижним спортом і плаванням. Мав звання кандидата в майстри спорту з плавання.

У 2024 році Дмитро долучився до лав Захисників України, ставши на захист Батьківщини від російської агресії. Спочатку служив у 1-й Галицько-Волинській радіотехнічній бригаді Повітряних сил ЗСУ. Згодом виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 37-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських сил Збройних сил України.

Дмитро Трофімов помер 5 лютого 2025 року. Йому був 51 рік.

У Захисника залишилися дві доньки, цивільна дружина, тітки, хрещений, брати, сестри, друзі та рідні.

Сергій Максимов (15.10.1967 — 01.09.2026)

Сергій народився 15 жовтня 1967 року в селі Новолазарівка Миколаївської області.

Початкову освіту здобував у Михайлівській початковій школі — філії Томаківського ліцею №1 Дніпропетровської області. Згодом навчався у Казанківському професійному аграрному ліцеї на Миколаївщині.

Проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював металургом на приватному підприємстві.

Рідні згадують Сергія як життєрадісну, активну та товариську людину, яка завжди усміхалася. Він мав позитивний погляд на життя, був відкритим і комунікабельним. Серед його захоплень були риболовля, відпочинок на природі, катання на лижах і приготування різноманітних страв.

Із початком повномасштабного вторгнення росії Сергій став на захист України. Служив у складі 129-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь у бойових діях на Курському, Північно-Слобожанському, Херсонському та Донецькому напрямках.

За військову службу був відзначений нагородами, зокрема відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю Міністерства оборони України «За поранення», нагрудним знаком «Ветеран війни», а також іншими військовими та почесними відзнаками.

Сергій Максимов помер 1 вересня 2026 року. Йому було 58 років.

У Захисника залишилися дружина, син та донька.

Юрій Пужайло (25.10.1977 — 10.11.2026)

Юрій навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №7 Львівської міської ради. У цивільному житті займався підприємницькою діяльністю.

Рідні згадують його як добру, щиру та чуйну людину, яка завжди була готова допомогти іншим. Чоловік цінував родину, любив проводити час із близькими та був турботливим батьком. Також любив Україну, захоплювався автомобілями та збиранням грибів.

Від перших днів російської агресії активно займався волонтерством, допомагаючи іншим. У 2026 році Юрій долучився до лав ЗСУ, щоб захищати Батьківщину від російських окупантів.

Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 114-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ.

У Захисника залишилися мати, дружина, двоє синів, донька та рідні.