Завтра у Львові прощатимуться із двома загиблими Героями

Завтра, 3 червня, у Львові прощатимуться з двома Героями. Андрій Патрайко та Віктор Петров, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.  Про це повідомили у міській раді.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.

33-річни Віктор Петров (із позивним «Лелека») народився у Львові у родині військовослужбовців. Навчався у школі №13, приватній школі-гімназії «Еврика», згодом вступив до Ліцею «Оріяна».

Здобув вищу освіту на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка. Закінчив військову кафедру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Розвідка», де здобув звання «молодший лейтенант».

Працював у філії ТОВ «Нестле Україна» та ТОВ «Софтсерв». Потім розпочав кар’єру у Молодіжній громадській організації «Інститут Суспільних Ініціатив». Був редактором видання «Сихів Медіа», співзасновником, продюсером та креативним менеджером «WHAT IF creative studio».

Вів здоровий спосіб життя, організовував веломарафони «Львівська Сотка», брав участь у походах та квест-пробігах, здобув синій пояс із джиу-джитсу та чорний пояс із айкідо. Займався скелелазінням, сноубордингом, захоплювався фотографією. Опікувався онкопацієнтами, активно співпрацював із благодійним фондом «Із янголом на плечі».

Вступив до лав 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Під час проходження служби отримав звання «лейтенант». Будучи командиром взводу, посилено вивчав військову справу та вважав це своїм «найкращим проєктом». Перед загибеллю виконував обовʼязки командира роти та мав у підпорядкуванні більше 100 військовослужбовців.

У Віктора Петрова залишилися батьки, бабуся, дядько, тітка, двоюрідні сестри та племінники.

51-річний Андрій Патрайко був уродженцем села Зубра. Навчався у львівській школі №82. Закінчив колишнє Професійно-технічне училище №53.

Із 1991 року працював у ТзОВ «Спільне українсько-канадське підприємство «Міст-Тур». Згодом перебував на службі в органах внутрішніх справ, а з 2000 року працював за кордоном.

У 2013 році повернувся на Батьківщину, щоб відстоювати інтереси громадян на Майдані Незалежності. Потім виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі добровольчого полку «Дніпро-1». Пізніше займався волонтерством.

Із початком повномасштабної війни добровільно став на захист Батьківщини. Боровся із російськими окупантами у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.

У Андрія Патрайка залишилися батько, дружина, троє синів, донька, онука, сестра, племінники та племінниці.

Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.