Завтра в громаді Львова попрощаються з трьома Героями

Завтра, 24 березня, Львів попрощається із військовослужбовцями Андрієм Возним, Костянтином Козелецьким та Миколою Ковальчуком, які загинули на віні з російськими окупантами. Як повідомили у Львівській міськраді, чин похорону трьох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Погребення Андрія Возного та Костянтина Козелецького відбудеться на Личаківському кладовищі.

Прощання із Миколою Ковальчуком продовжиться у родинному помешкання воїна в Рясне-Руське, вул. Залізнична, 47б, а згодом у Храмі Святого Великомученика Дмитрія. Опісля прощання процесія вирушить на кладовище в с. Рясне-Руське, де відбудеться погребення.

38-річний Андрій Возний львів’янин. Навчався у школі №87. Згодом здобув освіту слюсаря-механіка у Вищому професійному училищі №29 Львова.

Після завершення навчання проходив строкову військову службу. Протягом всього життя працював на станції технічного обслуговування автомобілів.

Зі слів рідних, був надзвичайно чуйним та добрим. Любив автомобілі та їх ремонт. Був професіоналом своєї справи.

Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Бахмутському напрямку у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув Андрій Возний у травні 2023-го року.

У Героя залишилися дві рідні сестри, дві двоюрідні сестри, племінники, похресниця, тітки та дядьки.

50-річний Костянтин Козелецький львів’янин. Навчався у СЗШ №19. Згодом здобув освіту радіотехніка у Фаховому коледжі інформаційних технологій НУ “Львівська політехніка”. Вищу освіту здобув у НУ “Львівська політехніка” за спеціальністю “Інженер в галузі електроніки та телекомунікацій”.

Проходив строкову військову службу в Чугуєві Харківської області. Продовжив службу в Збройних Силах України та присвятив їй все своє життя.

Зі слів дружини, був дуже добрим, надзвичайно любив життя, а особливо – сина та сім’ю. У вільний час захоплювався риболовлею та полюбляв тварин.

Брав участь в антитерористичній операції на сході держави. Із початком повномасштабного вторгнення рф виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України у складі військової частини А2667. Нагороджений численними відзнаками за військову службу.

У Героя залишилися дружина та син.

40-річний Микола Ковальчук уродженець села Незнанів Кам’янко-Бузького району. Навчався у місцевій школі. Згодом здобув освіту у Добротвірському професійному ліцеї за спеціальністю “Маляр-штукатур”.

Проходив строкову військову службу у Військах протиповітряної оборони України. Згодом працював у сфері будівництва, зокрема ремонтних робіт.

Зі слів рідних, був справжнім сім’янином та люблячим батьком.

Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Покровському та Запорізькому напрямках у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка 11-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Героя залишилися мати, дружина, син, донька, сестра та брат.